Майбутній актор народився в сім'ї ірландця і норвежки вна МанхеттанеМанхеттані в окрузі Нижній Іст Сайд. У молодості працював офіціантом, співав у хорі, виконував жіночі ролі в ревю. У середині [[1920]]-х років грав у водевілях з дружиною. Його помітили спочатку на Бродвеї, а потім і в Голлівуді.
У [[1931]] році Кегні підписав контракт зі студією Warner Bros.і покинув Нью-Йорк заради «фабрики мрій». Його п'ятою роллю у кіно став безжалісний гангстер у «Вороги[[Ворог суспільства» (фільм)|Ворог суспільства]] ([[1931]]) - фільм, який зробив зірками самого Кегні і його партнерку [[Джин ХарлоуГарлоу]].
Незважаючи на малопримітнимпосередню зовнішність, Кегні з успіхом втілив у класичному Голлівуді типажхарактер «поганого хлопця». Хриплуватий розкотистий голос цього оцупківопецька видавав невичерпні запаси вибухового темпераменту. Все своє життя він боровся з нав'язуютьсяязаним йому типажем. Його акторський діапазон простягався від ролей в екранізаціях Шекспіра («Сон в літню ніч» Макса Рейнхардта) до сатиричних комедій («Один, два, три» Біллі Вайлдера). Свій єдиний «[[Оскар]]» він виграв за мюзикл «Янкі Дудль Денді» ([[1942 у кіно|1942]]).
Після невдалого режисерського досвіду в 1957 році Кегні ставпочав скорочуватирідко свої появиз'являтися в кіно. У 1970-і роки через проблеми зі здоров'ям він остаточно відійшов від роботи в кіно і написав книгу мемуарів. У 1981 році на запрошення Мілоша Формана виконав невелику, але запам'ятовуєтьсяяскраву роль у фільмі «Регтайм».
На похороні актора з проникливою промовою виступив його давній товариш, [[Рональд Рейган]], який назвав його одним з кращих акторів Америки. За два роки до цього Рейган вручив йому вищу цивільну нагороду США - Президентську медаль Свободи.
