Молекулярне клонування: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Makkreker (обговорення | внесок)
Makkreker (обговорення | внесок)
Рядок 150:
 
=== Скринінг ===
Оскільки після трансформації утворюються клони, що містять різні продукти лігування, виникає потреба у пошуку і відборі лише тих клонів, що містять досліджувану послідовність. Існує дві загальні стратегії відбору потрібних клонів:<ref>{{cite book|author = T.A. Brown | title = Gene cloning and DNA analysis: an introduction.| location= Manchester| publisher = Wiley-Blackwell,| year = 2010| page=127}}</ref> 1) пряма селекція; 2) пошук з геномних бібліотек клонів.
 
При прямій селекції трансформанти висівають на селективне середовище, що містить маркер, який дозволяє рости лише бажаним колоніям. В найпростішому випадку таким маркером є стійкість до антибіотику, який може, наприклад, знаходитись у векторній послідовності. Однак навіть в такому випадку існує можливість трансформації клітин порожньою плазмідою, що не лігувалась зі вставкою. Для точнішого скринінгу використовують додатковвідодаткові техніки, такінаприклад яквикористання перевіркана заагарозному допомогоюсередовищі ПЛРкольорових маркерів, використаннятаких на агарозному середовищіяк [[X-Gal]] та [[IPTG]] тощо.
 
Інша стратегія полягає в скринінгу через бібліотеки клонів. Бібліотека клонів (клонотека) являє собою колекцію клонів, яка містять в сумі усю генетичну інформацію досліджуваного організмі. Однак якщо для бактерій можливо створити клонотеку, яка міститиме кілька сотень клонів, то для еукаріотичних організмів, чий геном більший за на кілька порядків, підтримувати повну геномну бібліотеку фізично неможливо. В таких випадках створюють бібліотеки кДНК, які містять лише послідовності генів, в яких відсутні інтрони.
Інша стратегія полягає в скринінгу через бібліотеки клонів.
 
== Бібліотеки клонів ==