Військова розвідка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: оформлення
Рядок 26:
 
Розвідка [[Поле бою|поля бою]] найважливіший елемент, що забезпечує перевагу сил в [[Бій|бою]]. Переважно тактична розвідка спрямована на створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій і успішного його проведення.
[[Файл:Czaty nad Dnieprem.jpg|thumb|250px|Козачий бекет. Картина [[Юзеф Брандт|Юзефа Брандта]] «Чотарі над Дніпром»]]
 
У [[16 століття|XVI]]-[[17 століття|XVII століттях]] на [[Військо Запорозьке Низове|Запорізькій Січі]] вже існували структури-прототипи сучасних розвідувальних підрозділів — пластові курені. Команди пластунів чисельністю від 3 до 10 досвідчених козаків висилались для ведення розвідки за декілька днів до виступу запорожців в похід. Для розвідки створювались також стаціонарні спостережні пости — [[бекет]]и і рухомі роз'їзди. Бекети розташовувались уздовж південного кордону Запоріжжя та призначались для ведення спостереження, своєчасного виявлення військ противника й оповіщення Кошу та місцевого населення. Роз'їзні козаки висилались на кордон або діяли попереду головних козачих сил під час походу. Склад бекету чи роз'їзду зазвичай був 2-3 козака. У [[1755]] році в курені було 441 пластун, у [[1759]] році — 541, у [[1769]] році — 269. Особлива увага козацькою розвідкою приділялася своєчасному розкриттю місця розташування головних сил противника, наявності [[Артилерія|артилерії]] й [[Кіннота|кінноти]], місця головного пункту управління. Здобувалися відомості про чисельність і озброєння військ противника, фізичний і моральний стан особового складу, обсяги продовольчих запасів і матеріальних ресурсів, можливості їх поповнення, дані про проведені ним під час здійснення маршу бої, наявність в обозі поранених, хворих, стан возів тощо.