|
}}
'''Стрільц́івський степ''' — відділення [[Луганський природний заповідник|Луганського природного заповіднику]]. Знаходиться біля села [[Криничне (Міловський район) |Криничне]] Великоцької сільради на території [[Міловський район|Міловського району]] [[Луганська область|Луганської області]], площа 1036,5 га. Заснований як заповідник у [[1948]] році для збереження решток Старобільських барвисто-типчаково-ковилових степів та дикої степової [[Фауна|фауни]]. Стрільцівський степ — цінна пам'ятка природи, де протягом ряду років ведуться стаціонарні дослідження степової рослинності (динаміка, продуктивність, хімічні і екологічні взаємини маж рослинами та ін.). Степ є також базою, де студенти проходять виробничу і переддипломну практику.
== Історія створення ==
Історія створення заповідника непроста і тривала (за Сова та ін., 2008).
У 1931 р. згідно з клопотанням директорів Старобільських кінних заводів та за підтримки професора [[Аверін Віктор Григорович |Віктора Аверіна]] ділянку Стрільцівського степу площею 498 га в околицях с. Криничне було оголошено заказником місцевого значення. Метою створення заказника було збереження популяції [[бабак степовий |бабака степового]], ''Marmota bobak''. У березні 1947 р. заказнику був наданий статус республіканського.
В 1961 р. ділянку було передано до складу Українського державного степового заповідника АН УРСР (Донецька область), а в 1968 р. вона разом із Станично-Луганським відділенням увійшла до складу новоствореного [[Луганський природний заповідник |Луганського державного заповідника]] АН УРСР. У 2004 р. територія відділення була розширена на 514,45 га за рахунок земель запасу, що знаходилися у віданні Великоцької сільської ради, Стрілецького кінного заводу і населеного пункту [[Криничне]]. Сьогодні площа заповідної ділянки становить 1036,52 га.
== Природні умови ==
Згідно з фізико-географічним районуванням України, Стрільцівський степ розміщений у Придонецькому районі Айдарської підобласті Старобільської схилово-височинної області і характеризується північностеповими ландшафтами, де поєднуються вододільно-хвилясті, яристо-балкові, надзаплавно-терасові і заплавні місцевості.
У ґрунтовому покриві переважають звичайні чорноземи із вмістом гумусу від 5 до 7 %.
Клімат тут континентальний: середньорічна температура повітря становить +7°С, у найхолодніший місяць (січень) середня температура становить -9−9°С, у найтепліші місяці (червень, липень) - — +20°С, максимальна - — +34°С. Зима холодна, з неглибоким сніговим покривом (10-20 см). Весна тривала, прохолодна, з частими заморозками. Літо сухе й жарке. Температура вища за +10°С триває 160-175160–175 днів. Наприкінці весни і влітку часто бувають суховії. Середньорічна кількість опадів становить 380-400 380–400 мм, у посушливі роки — - 250-300 250–300 мм.
== Біота ==
=== Рослинність та гриби ===
Флора налічує 673 види [[судинні рослини|судинних рослин]], 25 видів [[мохоподібні|мохоподібних]], 78 [[зелені водорості|зелених водоростей]], а також тут виявлено 150 видів [[гриби|грибів]]. Переважають [[злакові|злаки]]: [[ковила|ковили]], [[костриця|костриці]], [[стоколос|стоколоси]]и, [[тонконіг|тонконоги]]. Росте до 200 видів кормових рослин, близько 50 ефіроолійних, понад 60 видів лікарських, дуже багато декоративних - — [[гвоздика|гвоздики]], [[дзвоники]], [[ковила|ковили]], [[незабудка|незабудки]], [[конюшина|конюшини]], [[чина]], [[шавлія|шавлії]], [[мигдаль степовий]], [[брандушка різноколірна]] та ін. Тут зареєстровано 107 ендемічних видів рослин: [[гвоздика рівнинна]], [[еремогона довголиста]], [[смілка дніпровська]], [[гірчак новоасканійський]], [[кермек перетинчастий]], [[фіалка двозначна]], [[дворядник крейдяний]], [[перстач пісковий]], [[шипшина яблуневидна]], [[ферульник камеденосний]], [[льонок азовський]] і ін. Із "«червонокнижних"» видів, яких тут нараховується 25 видів, зростають: [[печериця таблитчаста]], [[пирій ковилолистий]], ковили: шорстка, дніпровська, пухнастолиста, відокремлена, Граффа, Лессінга, пірчаста, вузьколиста, українська, Залеського, [[тюльпан змієлистий]] та ін.
=== Фауна ===
У межах цього заповідного об'єкту зареєстровано 47 видів [[ссавці]]в, 190 - — [[птахи|птахів]], 7 - — [[плазуни|плазунів]], 6 видів [[земноводні|земноводних]].
Із [[безхребетні|безхребетних]] найбільшим різноманіттям відрізняються [[комахи]] - — їх тут відмічено біля 1100 видів.
==== раритетне ядро ====
До Європейського червоного списку віднесено 13 видів тварин, до [[Червона книга України|Червоної книги України]] - — 62 види, до Додатку 2 [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської конвенції]] - — 156 видів. Із "«червонокнижних"» у заповіднику мешкають такі види тварин, як:
* із ссавців - — [[мишівка темна]] та [[мишівка донська]], [[тушкан великий]], [[їжак вухатий]], [[тхір степовий]],
* з плазунів - — [[полоз чотирисмугий]],
* з птахів - — [[вівсянка чорноголова]], [[дрофа]], [[казарка червоновола ]],
* а також багато видів рідкісних комах.
* [[Природно-заповідний фонд Луганської області]]
=== Література ===
* {{ЕУ}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
{{ПЗФ Луганської області}}
[[Категорія:Луганський природний заповідник]]
|
