Війна за незалежність Намібії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18:
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Ліга Націй]] була розпущена і уряд Південної Африки на чолі з [[Смутс Ян|Яном Смутсом]] сподівався, що зможе взяти собі цю територію. Південна Африка в [[1946]] році подала офіційну заявку в Організацію Об'єднаних Націй для цього, але вона була відхилена, оскільки корінні народи не були належним чином проконсультовані <ref name="Encyclopedia of African history" />. ООН звернулося до Південної Африки, щоб поставити цю територію під систему опіки, що вимагала тіснішого міжнародного контролю адміністрації краю, але Південна Африка відмовилася. Це призвело до затяжної юридичної тяганини <ref name="Encyclopedia of African history" />.
 
У [[1966]] році Міжнародний Суд постановив, що мандат немає жодного правового статусу. Після оголошення Генеральної Асамблеї ООН необоротно мандат необоротно припинив свою юридичну силу. <ref name="Encyclopedia of African history" />. У [[1971]] р. Міжнародний Суд ООН підтримав і погодився, що правління Південної Африки на цій території є незаконним, і що Південна Африка повинна піти. У грудні того ж року, загальний страйк робітників показав Південній Африці величезну кількість опір проти системи трудового договору. Це був новий елемент опозиції проти південноафриканського правління. <ref name="Katjavivi">{{cite book|last=Katjavivi|first=Peter H. |title=A History of Resistance in Namibia|pages=67|url=http://books.google.co.za/books?id=PFYhaULYUr4C | isbn=9780852553206 | year=1988 | publisher=James Currey Publishers}}</ref><ref name="Britannica - From resistance to liberation struggle">{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/402283/Namibia/44018/From-resistance-to-liberation-struggle|title=Britannica - From resistance to liberation struggle|accessdate=2009-04-02|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HwehCsRG|archivedate=2013-07-08}}</ref>
 
Хоча уряд Південної Африки хотів, щоб включити Південно-Західну Африку (SWA) у свій склад, але офіційно ніколи не робив це: ця область визнавалася де-факто як п'ята провінція з білою меншістю, що мала представництво в парламенті Південної Африки.