Новий Стародуб: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стильові правлення
Рядок 36:
}}
'''Но́вий Староду́б''' — [[село]] в Україні, [[Петрівський район|Петрівському районі]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. Населення становить 4964 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Новостародубська сільська рада]].
 
 
 
== Історичні відомості ==
Рядок 44 ⟶ 42:
Станом на [[1886]] рік у містечку, центрі [[Новостародубська волость|Новостародубської волості]] [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 2811 осіб, налічувалось 545 дворових господарств, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, земська станція, 3 лавки та 3 постоялих двори, проходило 4 щорічні [[ярмарок|ярмарки]]: Георгіївська [[23 квітня]], Онуфріївська [[12 червня]], Іллінська [[20 червня]] та Параскопіївська [[14 жовтня]]<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 18 [[верста|верст]]&nbsp;— лісова пристань.
 
В "Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона" (1890—1907) згадується "''Ново-Стародуб'' (''Абрамівка'') — містечко [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] при річках [[Інгулець (річка)|Інгульці]], [[Бешка (річка)|Бешці]] іта [[Вовнянка|Вовнянці]], в якому налічувалось дворів близько 560, мешканців 3100. Колишня слобода, яка виникла при видворенні сербів, згодом військове поселення, перейменоване в містечко в 1860 році. Церква, єврейський молитвений дім, школа; 4 ярмарки"<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Ново-Стародуб}}</ref>.
 
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР [[1932]]-[[1933]] та [[1946]]-[[1947]]. Частину пухлих дітей від смерті порятували працівники середньої школи (весна 1933). Типовою для мешканців села була історія підлітка Анастасії Давиденко ([[1919]] року народження):
 
{{text|Люди працювали по совісті, старалися. За їхню працю не одержали нічого. А що з городу зібрали, треба віддати за різні податки. ...Вже взимку почали вмирати. Першою померла бабуся, за нею незабаром помер дідусь. Я згадую, які дужі були дід та батько, а голод звалив. Ранньою весною помер батько. Я бачу його благаючі очі перед смертю, він сказав: «Ой, як хотілося ще годочків п'ять пожить...». Помер. У травні 33-го я йду зі школи, плутаюсь пухлими ногами, а мені гукнули сусіди, що мама померла. Горе за горем. А сили не було оплакати матір. Немічні падали біля неї, бо знали, що й нам судилася така доля. Обривали листки з берестка, сушили, терли і місили на коржики. Вони теж гіркі. Від цього бур'яну почали викидати пекучі нариви, і старший брат помер від ран...}}<ref>Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. - Львів. Часопис, 2013. - с. 180-181. ISBN 978-966-2720-05-1</ref>
Рядок 53 ⟶ 51:
 
1991 мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України. Село переживає гостру демографічну кризу.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Персоналії ==
Рядок 59 ⟶ 60:
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/kirovogradskaja/17311 Погода в селі Новий Стародуб]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}