Чорна дошка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4518758) |
|||
Рядок 14:
== Технологія вбивств у СРСР ==
[[File:Blackboard - punishment of kolhoz during Holodomor in Ukraine.png|thumb|«Чорна дошка» у газеті «Під прапором Леніна» № 150 від 1 січня 1933 — чорний список і карні заходи. В селі Піски Баштанського району від голоду померло більше 600 людей.]]
Посутньою прикметою [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932-33]] було занесення того чи іншого села на чорну дошку «за злісний [[саботаж]] [[хлібозаготівлі|хлібозаготівель]]». 6 грудня 1932 року [[Раднарком]] і [[ЦК]] [[КП(б)У]] прийняли рішення «занести на чорну дошку» кілька сіл — по два на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровську]], [[Харківська область|Харківську]] та [[Одеська область|Одеську]] області. Це означало: «припинити довіз товарів до цього села, припинити всіляке кредитування, провести дотермінове стягнення кредитів і інших фінансових зобов'язань, перевірити та очистити через органи РСІ кооперативний і [[державний апарат]] від чужих і ворожих елементів і перевірити, очистити [[Колгосп|колгоспи]] цього села, вилучивши [[Контрреволюція|контрреволюційні]] елементи — організаторів зриву хлібозаготівель». ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. № 285. Арк. 144.▼
Посутньою прикметою [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932-33]] було занесення того чи іншого села на чорну дошку «за злісний [[саботаж]] [[хлібозаготівлі|хлібозаготівель]]». 6 грудня 1932 року [[Раднарком]] і [[ЦК]] [[КП(б)У]] прийняли рішення «занести на чорну дошку» кілька сіл — по два на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровську]], [[Харківська область|Харківську]] та [[Одеська область|Одеську]] області. Це означало:
▲
На ділі це означало централізовану військову операцію проти цивільних людей, яка закінчувалася [[Вбивство|убивствами]], [[мародерство]]м, руйнуванням осель.
2 грудня 1932 року Наркомзем звітував про виконання урядових постанов із хлібозаготівель, зазначено, що у Вінницькій області на «чорну дошку» занесено усі села та колгоспи Брацлавського, Липовецького, Любарського, Немирівського, Станіславчицького, Чуднівського, Хмельницького, Тульчинського районів, крім них ще 44 колгоспи та 42 села; у Чернігівській області 13 колгоспів, 38 сіл; у Донецькій області 12 колгоспів, 6 сіл, дві сільські ради; у Дніпропетровській області 228 колгоспів у 44 районах; у Київській 51 колгосп у 48 селах 19 районів; у Харківській області 23 колгоспи в 16 селах 9 районів; в Одеській області 12 колгоспів у 9 районах, в АМСРР два колгоспи та одне село. Того ж дня облвиконкоми порушили клопотання про занесення сіл на всеукраїнську «чорну дошку»: у Вінницькій області 5 сіл, у Київській 12, в Одеській 4.
4 грудня «Вісті» ВУЦВК опублікували статтю, «Чистка сільпарторганізацій почалася», де зазначено, що в Солонянському районі Дніпропетровської області з 29 сільрад «до дня Жовтневих свят записано на чорну дошку 17», які виконали від 6% до 15% плану. 6 грудня 1932 Інститут «чорних дощок» існував майже винятково на територіях [[СРСР]], заселених [[Українці|українцями]] ([[УРСР|УСРР]], [[Поволжя]], [[Кубань]], [[Сірий Клин]] у [[Казахська РСР|Казахстані]], [[Дон]]щина). Це лягло в основу доказової бази [[Вчений|вчених]] та [[Криміналістика|криміналістів]] як одна з ознак цілеспрямованого [[Геноцид українців|геноциду українського народу]], який не оголошувався офіційно, але впроваджувався [[де-факто]]. Прикладом офіційного оголошення може бути телеграма від 23 листопада 1932 року голови ЦКК КП(б)У В. Затонського С. Косіору про застосування репресій у Макарівському районі Київської області. Особисто пропонував провести чистку районної парторганізації та занести на «чорну дошку» села [[Наливайківка]] і [[Фасова (Макарівський район)|Фасова]].
| |||