Вітамін K: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) м →Добова потреба вітаміну K: правопис, стильові правлення |
Albedo (обговорення | внесок) →Історія відкриття вітаміну K: оформлення, вікіфікація |
||
Рядок 43:
У 1929 р. датський учений [[Генрік Карл Петер Дам|Генрік Дам]] описав авітаміноз у курчат, які перебували на синтетичній дієті. Основною ознакою його була геморагія — крововилив у підшкірну клітковину, м'язи й інші тканини. Додавання дріжджів, як джерела вітамінів B, та риб'ячого жиру, багатого вітаміном A та вітаміном D, не усувало патологічних явищ. Виявилося, що цілющий ефект мають зерна злаків і інші рослинні продукти. Речовини, що виліковують геморагію, були названі вітамінами K, або вітамінами коагуляції, тому що було встановлено, що крововиливи в піддослідних птахів, наприклад, пов'язані зі зниженням здатності крові до згортання.
[[Едвард Адельберт Дойзі|Едвард Дойзі]] у 1936 році, намагався виділити із
У 1939 р. у лабораторії Каррера вперше був виділений з люцерни вітамін K, його назвали [[філохінон]]. У тому ж році Бінклей і Дойзі отримали із гниючого рибного борошна речовину з антигеморагічною дією, проте з іншими властивостями, чим препарат, виділений з люцерни. Цей фактор одержав найменування вітамін K2 на відміну від вітаміну з люцерни, названого вітаміном K1.
На довершення Дойзі синтезував штучний вітамін K3 — [[медіон]]. В [[1943]] році за сукупність робіт із цього вітаміну Нобелівський комітет присудив [[Нобелівська премія з медицини та фізіології|премію з медицини й фізіології]] Е. Дойзі й Г. Даму.
== Хімічна будова вітаміну K ==
| |||