Керування (лінгвістика): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Повністю перероблю цей жах
Рядок 1:
== {{Otheruses|Керування ==}}
'''Керува́ння''' — тип [[Підрядний зв'язок|підрядного зв'язку]] між компонентами [[словосполучення]], при якому залежне слово (без [[прийменник]]а чи з прийменником) ставиться у певному [[Відмінок|відмінку]], якого вимагає головне слово<ref>Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Либідь, 2001. — С. 74.</ref>.
'''Керування''' – такий вид [[синтаксис|синтаксичного]] зв’язку, коли вживання певної форми непрямого відмінка іменника, предметно-особового займенника або субстантивованого прикметника (без прийменника і з прийменником) зумовлене граматичним або лексико-граматичним значенням іншого, панівного слова. Це слово для розкриття і поширення свого смислу як би потребує певної залежності від нього форми непрямого відмінка імені або займенника з особовим або предметним значенням. Наприклад, розв’язав задачу, увійти до лісу, позбутися надії, рахуватися з часом, відправлення потягу, інтереси справи, інтерес до науки і т. д.» [4, 22]. Залежно від керуючого слова форма непрямого відмінка іменника або займенника може вживатися без прийменника, утворюючи безпосереднє, безприйменникове керування (зустрічати гостей, радіти перемозі, гордитися батьком, будинок брата, ліс рук), і з прийменником, утворюючи прийменникове керування (відсунути від краю, облетіти навколо Місяця, гай біля села, лист для брата).
 
== Примітки ==
Залежно від лексико-граматичних особливостей панівного слова словосполучення або смислу цілого висловлення розрізняється сильне і слабке керування.
{{примітки}}
 
{{Ling-stub}}
=== Сильне керування ===
[[Категорія:МовознавствоГраматика]]
'''Сильне керування''' – це такий підрядний зв’язок, при якому на вимогу головного слова вживається необхідна і єдина форма залежного іменника з прийменником або без нього. Наприклад: рубати ліс, готуватися до конкурсу, радіти сонцю, ставлення до хворих, любов до батьківщини, початок спектаклю і так далі.
 
До сильного керування здатні далеко не всі слова, в основному сильнокерованими бувають дієслова, причому в них здатність до сильного керування тісно пов’язана з перехідністю (прямою або непрямою). Сильне керування можливе і при залежному відмінку з обставинним значенням. Так, дієслова і віддієслівні іменники, що мають префікси просторового значення і позначають дію в просторі, здатні до сильного керування. У подібних словосполученнях головне слово потребує прийменника, який збігається з префіксом або є співвідносним з дієслівним префіксом за значенням. Наприклад ушити в .... вмазати в .... втерти в ..., внести до .... винести з .... підійти до .... влізти на .... підкотитися під ..., долетіти до ..., перейти через ... і так далі.
 
=== Слабке керування ===
'''Слабке керування''' – це такий вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово вживається для вираження певного значення незалежно від лексико-граматичних особливостей керуючого слова. Форма залежного слова при слабкому керуванні вибирається з ряду можливих відповідно до потреб конкретизації значення головного слова. Наприклад: гуляти в лісі, в полі; гуляти надвечір, гуляти з другом; йти в ліс; працювати рік; зануритися до пояса; товпитися біля театру, натовп біля театру і так далі. Отже, слабке керування є зв’язком не необхідним, а тільки можливим для головного слова.
 
[[Категорія:Мовознавство]]