|
[[Файл:Rhinos leofleck.jpg|thumb|r
[[Файл:Rhinos leofleck.jpg|thumb|right|220px|Подорож на слонах в [[Національний парк Чітван|Національному парку Чітван]], [[Непал]].]]
[[File:Llano del Muerto in Perquin El Salvador.jpg|thumb|Llano del Muerto waterfall in [[El Salvador]]]]
[[File:Cedar of lebanon 003.jpg|thumb|right|The Cedars in Lebanon]]
[[Image:Selva Lacandona.jpg|thumb|right|[[Lacandon Jungle]] in [[Mexico]]]]
[[Image:Fernando noronha.jpg|thumb|right|[[Fernando de Noronha]] in [[Brazil]]]]
[[Image:GnusAndZebrasInMaraMasai.jpg|thumb|right|[[Wildebeest|Gnus]] and [[zebra]]s in the [[Masai Mara]] park reserve in [[Kenya]].]]
[[File:Wpn klif6.jpg|thumb|right|[[Wolin National Park]], [[Poland]]]]
'''Зелений туризм''' (літній туризм) — це відвідування туристської місцевості у період вегетації флори.
Вегетаційний період — найсприятливіший для організації рекреаційної діяльності людей і відповідно характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації, до того ж, це час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги.
Згідно з офіційними статистичними даними Всесвітньої туристичної організації "зелені" подорожі займають від 7 до 20 % у загальному об'ємі туристичних поїздок.
Зелений туризм в Україні представлений небагатьома представниками.
-----
'''Екотуризм''' або '''екологічний туризм''' — тип [[туризм]]у, що полягає у подорожах до природних недоторканих людиною та, часто, [[природоохоронні території|природоохоронних]] територій, намагаючись не здійснювати великого впливу на цю територію. Екотуризм допомагає освіті туристів та розвиває у них толерантність, дозволяє збирати гроші на заходи зі збереження території, допомогає розвитку ізольованих поселень. Розвиток екотуризму часто розглядається як важливий засіб збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь<ref name=Honey EandSD 33>
{{cite book | last = Honey | first = Martha | year = 2008 | title = Ecotourism and Sustainable Development: Who Owns Paradise? | edition = Second | publisher = Island Press | location = Washington, DC | id = ISBN 1597261254 ISBN 978-1597261258 | pages = 33}}</ref><ref>[http://www.untamedpath.com/Ecotourism/defining.html Untamed Path | Defining Ecotourism]. Отримано 2009-03-24.</ref>. Екотуризм найбільш привертає тих туристів, яких турбують проблеми екології. Він часто включає волонтерську роботу, інші активні заходи зі збереження навколишнього середовища та навчальні програми, що допомагають зменшувати негативні аспекти впливу людини на природу.
Основна причина виникнення екологічного туризму у невідрегульованості відносин у системі “суспільство-природа”, або в туристичній інтерпретації — “туризм-екологія”. Численні опитування туристів свідчать, що серед провідних мотивів туристських подорожей на перший план все більше виступає прагнення людей до спілкування з природою. Звідси походження близьких за змістом понять “м’який туризм” (soft tourism, або розширений варіант nature tourism with a soft touch — дослівно: природний туризм із м’яким дотиком до природи), “зелений туризм” тощо.
Природа — головне джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Усвідомлення цього очевидного факту неминуче ставить людину на позиції любові й поваги до природи. Але це тривалий процес. До того ж відбувається він не автоматично. Потрібно цілеспрямовано формувати дбайливе ставлення до природи, виховувати в людях почуття вдячності до неї за те, що вона дає їм, за її роль у житті нинішнього й прийдешніх поколінь. Щодо цього екологічний туризм має реальні ресурси — невичерпні, як і сама природа.
Люди, через зміни умов життя у великих містах-мегаполісах, усе далі відходять від природи. Незмінними супутниками проживання в таких містах є ізольованість людини, почуття самотності, надмірні навантаження на нервову систему, що породжують постійне психологічне напруження і призводять до стресів. Мешканці великих міст усе частіше потерпають від нервових розладів та захворювань нервової системи. У них з’являється природне і цілком зрозуміле бажання виїхати на природу, щоб у спілкуванні з нею звільнити свою нервову систему від навантажень, що накопичилися в умовах міського проживання.
Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціонального використання природних багатств.
Екологічний туризм обов’язково має містити в собі елементи усвідомленого позитивного ставлення до навколишнього природного середовища, а не тільки його використання, нехай навіть в активних формах.
Необхідно зазначити, що внаслідок понятійної плутанини багато експертів із туризму відмовилися від використання терміну, тому що він трактується різними групами споживачів по-різному. Звідси і висновок міжнародного товариства екотуризму (TIES) про те, що ще довго не буде чіткого розмежування між туризмом і екотуризмом.
10 заповідей екотуриста, сформульованих (TIES):
#— пам’ятати про вразливість Землі;
#— залишати тільки сліди, забирати з собою тільки фотографії;
#— пізнавати світ, у який потрапив: культуру народів, географію;
#— шанувати місцевих мешканців;
#— не купувати вироби, що піддають небезпеці навколишнє середовище;
#— завжди ходити тільки протоптаними стежками;
#— підтримувати програми захисту навколишнього середовища;
#— де можливо, використовувати методи зберігання навколишнього середовища;
#— підтримувати (патронувати) організації, що сприяють захисту природи;
#— подорожувати з фірмами, що підтримують принципи екотуризму.
З цих позицій екологічний туризм можна вважати головною концептуальною ідеєю сталого розвитку туристичної індустрії у XXI сторіччі.
== Див. також ==
| 