Атомна фізика: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kukhkat (обговорення | внесок) |
Kukhkat (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5:
==Передумови й основні етапи розвитку атомної фізики==
Виникненню '''А. ф.''' передувало розвиток атомістичних уявлень про будову матерії. Початкові ідеї про існування атомів як дрібних неподільних і незмінних частинок матерії були висловлені в Стародавній Греції в 5-3 ст. до н. е. ([[Демокріт]], [[Епікур]]). У період становлення точного природознавства в 17-18 ст. атомістичні уявлення в різних формах розвивали І. [[Кеплер]] (J. Kepler), П. [[Гассенді]] (P. Gassendi), P. [[Декарт]] (R. Descartes), P. [[Бойль]] (R. Boyle),
На основі встановлених кількісних хімічних законів і законів [[Ідеальний газ|ідеальних газів]] з початку 19 ст. стала розвиватися хімічна атомістика [ Дж. Дальтон ( J. Dalton ) , А. [[Авогадро]] ( A. Avogadro di Quaregna ) , Я. [[Берцеліус]] ( J. Berzelius )] , в сер. 19 ст. чітко розмежовані і визначені поняття атома і молекули ([[Станіслао Канніццаро|С. Канніццаро]] ( S. Cannizzaro )) , в 1869 [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєв]] відкрив періодичний закон хімічних елементів (див. [[Періодична система елементів]]) . Уявлення фізичної атомістики лягли в основу розвитку молекулярної фізики , у т. ч. кінетичної теорії газів (сер. 19 ст.) , І класичної статистичної фізики ( 2-га пол . 19 ст. , [[Рудольф Клаузіус|P. Клаузіус]] ( R. Clausius ) , [[Джеймс Клерк Максвелл|Дж. Максвелл]] (J. С. Maxwell ) , Л. [[Больцман]] ( L. Boltzmann ) , [[Джозая Віллард Ґіббс|Дж. В. Гіббс]] ( JW Gibbs )) . B кін. 18-19 ст. почало розвиватися вчення про внутрішню будову кристалів і їх симетрії ([[Рене-Жюст Аюї|P. Гаюї]] (R. J. Hauy) , [[Огюст Браве|O. Браве]] (A. Bravais) , [[Федоров Євграф Степанович|Є. С. Федоров]] , [[Моріц Шенфліс|А. Шенфліс]] (AM Schoenflies)) на основі атомістичних уявлень ( див. [[Елементарна комірка кристала|Симетрія кристалів]] , [[Ґратка Браве|Браве гратки]]) . Однак в 19 ст . хім і фіз . атомістика і атомістика в кристалографії не мали загальної теор. основи , нею стала в 20 ст. квантова теорія будови атомів, молекул і кристалів , створена в результаті розвитку '''А. ф.'''
Рядок 13:
Будова останніх визначає хімічні і більшість фіз. властивостей атома і періодичність цих властивостей в залежності від основних характеристики атома в цілому - величини позитивного заряду його ядра.
[[Файл:Bohr-atom-PAR.svg|thumb|Модель атома Бора]]
==Постулати Бора==
На основі законів класичної фізики не могли бути пояснені стійкість атома (прискорено рухомі навколо ядра електрони повинні безупинно випромінювати і дуже швидко впасти на ядро) і лінійчаті атомні спектри , закономірності в яких підкоряються комбінаційному принципу [[Вальтер Рітц|Рітца]]. Вихід з цих труднощів знайшов Бор, застосувавши до атома квантові уявлення, вперше введені [[Макс Планк|M. Планком]] в 1900 і розвинуті з 1905 А. Ейнштейном і ін. вченими. Основу квантової теорії атома Бора складають два постулати :
| |||