Географія Нідерландів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 23 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1075528 |
Sparrov (обговорення | внесок) →Рельєф: доповнення, вікіфікація |
||
Рядок 8:
'''Нідерла́нди''' ({{lang-nl|Nederland}} {{МФА2|ˈneːdərlɑnt}}) — країна на заході [[європа|Європи]] на березі [[Північне море|Північного моря]].
==Рельєф==
Поверхня країни – низовина. Вздовж берегів – дюни, вати, марші, польдери (осушені території). ▼
▲Поверхня країни
Станом на початок [[XXI]] ст. нижче від [[рівень моря|рівня моря]] розташовано понад 50% території держави, включно з майже всіма західними регіонами - від провінції [[Зеландія (провінція)|Зеландія]] на південному заході до провінції [[Гронінген (провінція)|Гронінген]] на північному сході. Більшу їх частину голландці почали відвойовувати біля моря ще у [[XIII]] ст. і зуміли перетворити в продуктивні орні угіддя. Ділянки [[болото|боліт]] і [[мілина|мілин]] були обгороджені греблями, вода відкачувалася впродовж століть за допомогою енергії [[вітряк]]ів, а пізніше паровими і електричними насосами.
Рівні великих рік країни в їх нижніх течіях нерідко розташовуються вище навколишніх [[межиріччя|межиріч]], складених пухкими осадами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями.
З [[1927]] року в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проекту [[Зьойдерзе (проект)|Зьойдерзе]] з осушення затоки [[Зейдер-Зе]]. До [[1932]] було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Насамперед було осушено польдер [[Вірінгермер]] ([[Північна Голландія]]), потім [[Урк]] (нині входить до провінції [[Флеволанд]]). Таким же способом були осушені території Східного і Південного Флеволанду. Внаслідок відділення дамбою від моря та витіснення морської води водами ріки [[Ейссел]] утворилися прісноводні озера [[Ейсселмер]] та [[Маркермер]].
Ще один проект «[[Дельта (проект)|Дельта]]», був реалізований під впливом [[Повінь в Північноморському басейні (1953 рік)|катастрофічної штормової повені 1953 року]]. Роботи тривали з [[1958]] до [[1997]] року, з метою захисту зовнішніх частин [[дельта Рейну і Маасу|дельти]] [[Рейн]]у-[[Маас (річка)|Маас]]у з численним островами від повеней. <ref name=NatGeo>{{Стаття |автор= {{нп3|Тім Фолґер||en|Tim Folger}} |дата= |назва= "Моря виходять з берегів" |журнал= '''[[National Geographic (журнал)|National Geographic]]''' |том= #6 |випуск= Вересень 2013 |сторінки= 50 |doi= |id= |url= |формат= |дата_отримання= 2013-09-01}}</ref>
Сьогодні в Нідерландах розглядається проект будівництва гребель між Фрізькими островами, які обрамовують північне побережжя країни. При цьому мілководне [[Ваддове море]] (Ваддензе), що тягнеться між цими островами і материком, також буде осушене. У 1990-х роках стратегія гідротехнічних і меліоративних робіт, що нараховували тисячолітню історію, істотно змінилася. Тепер планується перетворити бл. 240 тис. га, або приблизно 1/10 всіх сільськогосподарських угідь країни, в ліси, луги і озера з метою охорони навколишнього середовища.
Значна частина території Нідерландів розташована вище за рівень моря. Це піщані берегові дюни, плоскі і слабкогорбисті рівнини переважно на сході і півдні країни, а також крейдяне плато, розчленоване глибокими річковими долинами, на крайньому південному сході. Тут знаходиться найвища точка країни – гора Валсерберг (321 м над р.м.).
| |||