Столипінська реформа: відмінності між версіями

[[Файл:Stolypin by Repin.jpg|thumb|right|200px|П. А. Столипін. Портрет роботи [[Рєпін Ілля Юхимович|І. Рєпіна]] (1910)]]

 

Назва походить від одного з її ініціаторів і головного реалізатора — голови Ради Міністрів [[Столипін Петро Аркадійович|Петра Столипіна]]. Столипінська реформа безпосередньо пов'язана з [[Революція 1905—1907|революційними подіями 1905 року]] та невдачами царського уряду задовільно вирішити аграрне питання (див. ЕУ І, стор. 1 042). Основним законодавчими актами реформи були: указ від [[9 листопада|9(22) листопада]] [[1906]] року «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» і ухвалений на його підставі Державною Думою закон від 14(27) червня 1910 року. За цими законами скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну [[власність]]. Він мав також право вимагати виділення землі в одному масиві — «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи т. ч. «хутір». Селяни користувалися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства. Останнім актом Столипінської реформи був закон 29. 5. (11. 6.) 1911 про землеустрій, який встановлював порядок праці землевпорядних комісій (губернських, повітових і волосних, створених ще указом від 4(17) березня 1906 року).