Вірменський собор (Львів): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
+ історія
Рядок 17:
 
{{Otheruses|Вірменська церква (значення)}}
'''Вірме́нський кафедра́льний собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці''' — [[Список пам'яток архітектури національного значення у Львові|пам'ятка архітектури національного значення]] у [[Львів|Львові]], що належить до [[Ансамбль історичного центру Львова|Світової спадщини ЮНЕСКО]]; єдиний храм [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]] в [[Західна Україна|Західній Україні]]; до [[1945]] кафедральний собор [[Львівська вірменсько-католицька архієпархія|Львівськoї вірменсько-католицькoї архієпархії]], а з [[2000]] – [[Українська єпархія Вірменської апостольської церкви|Української єпархії Вірменської апостольської церкви]].
 
== Історія ==
Рядок 26:
Сам собор неодноразово перебудовувався: в [[1437]] році навколо нього зведено відкриту арочну [[галерея|галерею]], перероблену на північному фасаді в [[захристія|захристію]] ([[1671]]), а згодом в [[ризниця|ризницю]] ([[1731]]). В [[1630]] році прибудовано прямокутну західну [[нава|наву]]. Після пожежі [[1712]] року інтер'єр набуває [[бароко]]вого характеру: тинькуються стіни, встановлюються нові вівтарі. Під час реставрації [[1908]]–[[1927]] років, що здійснювалася під керівництвом архітектора [[Франциск Мончинський|Франциска Мончинського]], замість розібраних житлових будинків з боку вул Краківської розпочато будівництво західної вхідної частини, а стіни [[апсида|апсид]] декоровано стилізованими елементами, запозиченої з давньовірменської архітектури,&nbsp;— накладними арками та [[орнамент]]ами. Із застосуванням стилізації в інтер'єрі виконані різьблена дерев'яна стеля над [[нава|навою]] XVII століття, фрески, орнаментальний розпис стін і [[вітраж]]і (художник [[Ян Генрик Розен]]), [[мозаїка]] в бані (художник Ю. Мегоффер). [[1930]] року за проектом [[Вітольд Мінкевич|Вітольда Мінкевича]] виконано новий головний вівтар, престол та амвон<ref>''Cielątkowska.&nbsp;R.'' Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej.&nbsp;— Gdańsk: Art-Styl, 1998.&nbsp;— S. 76.&nbsp;— ISBN 83-905682-7-6.</ref>.
 
В радянський час Вірменський собор був закритий. Радянські власті закрили структуру [[Вірменська католицька церква|Вірменської католицької церкви]]. 26 листопада 1945 був заарештований адміністратор Архієпископії, о. [[Діонісій Каєтанович]] і три інших священиків. Майже всі вірмени поїхали до Польщі.
В радянський час Вірменський собор був закритий. Спочатку тут знаходилося фондосховище [[Львівська картинна галерея|Львівської картинної галереї]], а з [[1953]] року&nbsp;— музею імені Леніна. В січні [[2000]] року церкву повернули вірменській громаді. [[6 січня]] [[2001]] року було звершено перше богослужіння, а [[28 травня]] [[2003]] року собор освятив католикос всіх вірмен [[Гарегін ІІ]].http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=10113
 
В радянський час Вірменський собор був закритий. Спочатку тут знаходилося фондосховище [[Львівська картинна галерея|Львівської картинної галереї]], а з [[1953]] року&nbsp;— музею імені Леніна. В січні [[2000]] року церкву повернули вірменській громаді. [[6 січня]] [[2001]] року було звершено перше богослужіння, а [[28 травня]] [[2003]] року собор освятив католикос всіх вірмен [[Гарегін ІІ]]. <ref>[http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=10113 Освячення Вірменського собору]</ref>
 
== Архітектура ==