Шеймас Гіні: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Bratlibo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Нещодавно помер}}
{{Письменник
| Ім'я = Шеймас Джастін Гіні
Рядок 31 ⟶ 30:
Гіні був старшим сином у багатодітній (9 дітей) католицькій селянській родині. Завдяки стипендіям він зміг навчатися в ''Сент Колемз Коледжі'' (St. Columb's College) в [[Деррі]] та в Королівському університеті [[Белфаст]]а (Queen's University of Belfast). Завершив навчання у 1961 із почесною відзнакою.
 
З 1966 року Гіні працюєпрацював викладачем Белфастського університету. Як запрошений професор викладав в [[Університет Берклі|Університеті Берклі]]. З 1975 рокупо мешкає2013 врік мешкав у Дубліні.
 
Перші вірші Гіні з'вилися в лондонських та белфастських газетах, у той час, коли він працював учителем англійської мови у середній школі (1962), де директором був письменник Майкл МакЛаверті (Michael McLaverty), що познайомив Гіні із поезіями Патріка Каванаґа (Patrick Kavanagh). Вже перші поетичні збірки принесли Гіні визнання. У своїх поезіях він часто звертається до тем, пов'язаних з [[Ірландія|Ірландією]], її історією, ірландськими міфами й легендами. Гіні поєднує британську й ірландську поетичну традицію. Особливо цікаві його вірші, які метафорично переосмислюють природу (вірш «Смерть натураліста»).
Рядок 37 ⟶ 36:
[[File:SeamusHeaneyLowRes.jpg|thumb|upright|Шеймас Гіні у 1970.]]
 
У 1963 письменник стаєстав лектором ув Інституті им. Святого Джозефа (St Joseph's) після співпраці із місцевими журналами. Через Філіпа Госбаума (Philip Hobsbaum) Гіні вдалось познайомитись із белфастськими поетами — Дереком Магоном (Derek Mahon) та Майклом Лонґлі (Michael Longley). У серпні 1965 він одружився із Марі Девлін (Marie Devlin), шкільною вчителькою — також письменицею, у 1994 році вона опублікувала ''Понад дев'ять хвиль'' (Over Nine Waves), збірку ірландських міфів та легенд.
 
Гіні викладав певний час як запрошений лектор у [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Берклі]]. У 1971 повернувся до Королівського Коледжу. 1972 залишив викладання у Белфасті й перебрався до [Дублін|Дубліна] й працював на посаді викладача у Керісфорт коледжі (Carysfort College). 1972 вийшла збірка ''Зимуючи в мандрах'' (Wintering Out) й впродовж наступних кількох років Гіні почав проводити читання у Ірландії, Британії та Сполучених
Штатах. У 1975 Гіні видав четверту книгу, ''Північ'' (North). Він обійняв посаду голови англійської кафедри у Керісфорт коледжі 1976 року. 1981 року залишив Керісфорт щоб стати відвідуючим професором у Гарварді. Дістав два звання почесного доктора: від Королівського університету й від університету Фордгем (Fordham University) у Нью Йорку.
 
Гіні обіймав посаду професора риторики та ораторського мистецтва ('' Boylston Professor of Rhetoric and Oratory'') у Гарварді 1985—1997 й
''Ralph Waldo Emerson Poet in Residence'' там само у 1998—2006. Одержав звання доктора літератури від ''Bates College''. 1989 був обраний професором поезії (Professor of Poetry) у Оксфорді, посада, яку він посідав до 1994. Свій час він ділив між Ірландією й США; одночасно продовжував читання, що незмінно супроводжувались великим успіхом.
 
Рядок 59 ⟶ 58:
== Творчість ==
 
Роберт Ловелл називав його ''найважнішимнайважливішим ірландським поетом після [[Єйтс|Єйтса]]''. Його книги складають дві третини продажів нинішніх поетів у Британії.
 
Твори Гіні часто пов'язані із місцинами у Північній Ірландії, де він народився. Говорячи про своє раннє життя, він зауважив:
Рядок 69 ⟶ 68:
[[File:Seamus Heaney 2004.jpg|thumb|right|Гіні у 2004]]
 
Твори "Смерть натуралісти" (Death of a Naturalist) (1966) та "Двері в темряву" (Door into the Dark) (1969) зазвичай концентруються на особливостях сільського життя. У віршах зустрічаються й алюзії на релігійні відмінності, що мають місце у Північній Ірландії. Втім, критик Террі Іглтон (англ. - Terry Eagleton) називає Гіні ''освіченим космополітичним лібералом''. Хоча насправді Гіні був далекий від аполітичності та коспополітизму. Свою точку зору на проблеми Ірландії він висловив чітко. Позиція Гіні чудово описується його словами:
релігійні відмінності, що мають місце у Північній Ірландії. Втім, критик Terry Eagleton називає Гіні ''освіченим космополітичним лібералом''. Позиція Гіні чудово описується його словами
{{початок цитати}}
Будь певен&nbsp;— мій паспорт зелений.<br />
Рядок 82 ⟶ 80:
 
{{кінець цитати}}
(Зелений колір - символ незалежності Ірландії, тут чітко простежуються його республіканські приорітети.) Або:
Із 1972 Гіні мешкає у Ірландії.
{{початок цитати}}
Між пальцями трьома таїться
Перо моє, немов рушниця.
{{кінець цитати}}
 
Із 1972 і до кінця свого життя Гіні мешкаємешкав у Ірландії.
 
Як поета і перекладача, його цікавитьцікавили ситуація із англійськоюговірками мовоюанглійської мови, якпоширеними її вживають ув Ірландії й деінде та у інші часи, особливостями англійської мови в Ірландії. Англо-саксонські впливи у його поезії досить сильні. Критик W. S. Di Piero зазначає
{{початок цитати}}
''З кожного приводу: дитинство, сільське життя, політика, культура у Північній Ірландії, минуле й майбутнє інших поетів, Гіні знову й знову звертається до першопочатків мови, досліджуючи її генетичні структури, прагнучи пояснити, як вона слугує, в усіх її змінах, носієм культури, світом для вмісту фантазій й одночасно риторичною зброєю й поживою для духу. Він пише на усі ці теми із винятковою точністю й багатством, з переможним нетерпінням і набутою мудрістю.''<ref>http://www.poetryfoundation.org/bio/seamus-heaney</ref>