Семіотика: відмінності між версіями

▲'''Семіóтика''', або''' семіолóгія''' (від {{lang-el|σημειωτικός}} — ''такий, що має ознаки'' від {{lang-el|σημεῖον}} — ''знак, ознака'', {{lang-el|σῆμα}} — ''знак'') — наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві (головним чином природні та штучні мови, а також деякі явища культури, системи міфів, ритуалів), природі (комунікація у тваринному світі) або в самій людині (зорове та слухове сприйняття тощо). Іншими словами, семіотика — це теорія знаків та знакових систем.

▲Основи цієї науки були закладені ще представниками античної та середньовічної філософської думки. Основні принципи семіотики у XIX ст. сформулював американський [[філософ]] [[Чарльз Сандерс Пірс]]. У ХХ ст. семіотика набула лінгвістичного ухилу під впливом ідей лінгвістів [[Фердинанд де Соссюр|Фердинанда де Соссюра]] та [[Луї Єльмслев]]а, та філософського ухилу під впливом ідей американського філософа [[Чарльз Морріс|Чарльза Морріса]].