Байбузи (село): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
| рада = [[Байбузівська сільська рада (Черкаський район)|Байбузівська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7124980501
| зображення = Baybuzi-2013-16.JPG
| зображення_підпис = Сільська рада
| розташування = Cherkaskyi.gif
| mapx = 61
Рядок 55 ⟶ 57:
На [[1900]] рік у селі проживало 2034 особи і основним видом діяльності населення стало [[ткацтво]]. Селом володіла поміщиця Балашова, якій належало 2852 із 3693 десятин. [[1891]] року був збудований спиртовий завод в урочищі ''Рудка'', [[1907]] року — кінний завод, а на річці [[вільшанка (притока Дніпра)|Вільшанці]] — водяний млин. У 1907-[[1909]] роках у Байбузах збудовано нову церкву, стару розібрали, а з матеріалів у [[1913]]–[[1914]] роках збудували нову школу (перша школа була організована [[1861]] року у будівлі волосного управління). Прикрасою церкви стала чудотворна [[Байбузівська ікона Божої Матері]]. [[1933]] року, в часи [[СРСР|радянської влади]], церква була закрита, а в будівлі облаштували школу (вона згоріла в роки Другої світової війни). Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] на фронт було мобілізовано 247 чоловік.
 
У лютому [[1919]] року у селі була проголошена радянська влада. [[1928]] року створено 3 ТСОЗи: «Іскра», «Перемога» та «Більшовик», які [[1930]] року реорганізовані у колгосп «Іскра». З [[1924]] року працювали лікбез та будинок-читальня, [[1927]] року відкрито сільський клуб та медпункт, введено семирічне навчання у школі, почали діяти гуртки та бібліотека. В роки [[голодомор в Україні 1932-1933|голодомору]] у селі загинуло близько 500 осіб. Після арешту та розстрілу [[1937]] року у [[київ|Києві]] начальника КВО, уродженця села, [[рябоконь Григорій Никонович|Григорія Рябоконя]], селомБайбузами пройшли масові репресії. Понад 40 селян [[1937]] року були арештовані та розстріляні. В роки [[друга світова війна|Другої світової війни]] під час окупації загинуло 17 селян (через таку малу кількість ходить легенда про допомогу чудотворної ікони). На фронтах воювало 475 односельчан, 298 з яких загинули, а 175 нагороджено орденами та медалями.
 
Після війни почалось відновлення села, найбільшого розквіту воно зазнало у [[1970-ті|1970-их]] роках. Тоді був збудований міст через [[вільшанка (притока Дніпра)|Вільшанку]], заасфальтовано вулиці, проведено газ, збудовано капітальні колгоспні двори, кінний завод, збудовано нову школу. В роки незалежності було відновлену церкву.
 
== Галерея ==
<center><gallery>
Файл:Baybuzi-2013-13.JPG|Школа
Файл:Baybuzi-2013-8.JPG|Сільська амбулаторія
Файл:Baybuzi-2013-12.JPG|Будинок культури
Файл:Baybuzi-2013-4.JPG|Святоуспенська церква
Файл:Baybuzi-2013-14.JPG|Пам'ятник Рябоконю Г. Н.
Файл:Baybuzi-2013-10.JPG|Пам'ятник загиблим односельчанам
Файл:Baybuzi-2013-17.JPG|Пам'ятник визволителям
</gallery></center>
 
== Посилання ==