Будівля Лук'янівського народного будинку цегляна, тинькована, двоповерхова, з плоскими [[перекриття]]ми, є напівпідвал, що праворуч від входу (з тилу) переходить у підвал, який був переобладнаний під укриття на випадаоквипадок бомбардування під час війни із запасними виходами на випадок руйнайціїруйнації будинку від бомб. [[Покрівля]] висока, складної конфігурації. На ній є вентиляційні труби, що виконують також декоративну функцію. По центру головного і бічного фасадів у даху прорізані великі [[Горище|горищні]] вікна напівциркульної форми, обрамлені [[Кокошник (архітектура)|кокошниками]]. Фасади стилізовані під форми російської архітектури XVII століття, що нагадують казковий [[терем]]. Головний фасад тридільний. Центральний [[ризаліт]] відрізняється від бічних частин широко прорізаними дверима на першому поверсі і вікнами на другому. Вікна бічних частин вузькі, на другому поверсі стрілчастої форми, простінки між ними прикрашені [[пілястра]]ми й тричетверєвими колонами. Наріжжя фасадів і ризаліту оформлені ярусними [[Лізена|лопатками]], [[Руст (архітектура)|рустованими]] в нижній частині й з бочкоподібними [[напівколона]]ми та [[фільонка]]ми у верхній частині, увінчані кокошниками. Дворовий фасад має центральний тригранний ризаліт, акцентований на першому поверсі лучковим вікном, а на другому — балконом. Спочатку ризаліт головного фасаду був також виділений балконом гранчастою в плані форми з [[парапет]]ом, роги його завершувалися високими шпилями. Балкон і шпилі згодом були втрачені.
Інтер'єри мають симетричну об'ємно-просторову структуру. На першому поверсі розташований вестибюль, на другому — зал для глядачів, спочатку розрахований на 550 осіб. Навколо них групувалися інші приміщення — бібліотека, їдальня, чайна, нічліжний притулок, амбулаторія, класи. У 1972–1974 роках проведено ремонт із переплануванням внутрішніх приміщень, були добудовані сходи в глибині вестибюля і у правому крилі. У 1950-і роки стелі оздоблені [[Ліпнина|ліпниною]].
