|
Комплектування загонів відбувалося на добровільних засадах, проте на початку фахівців було мобілізовано. Щоб доповнити старшинські кадри, організовано вишкільні курси: існували старшинська школа «Дружинники» з шестимісячною програмою, курси санітарів, медсестер, мінерів, політвихователів, адміністраторів.
Тактичною одиницею УПА був загін — сотня або [[курінь]]. БойовийОрганізаційно-штатна станструктура сотні становивпередбачала 150–200 вояків; проте звичайнізазвичай сотні були неповні. Загони озброєно легкою піхотною зброєю, включаючи важкістанкові скоростріликулемети, гранатометифауспатрони й протипанцерніпротитанкові рушниці, а подекуди й малілегкі гармати. Уже за перших місяців радянської окупації було здійснено перехід до діїдій меншими загонами, щоб збільшити маневреність й полегшити забезпечення провізією.
Спершу в УПА існували лише функціональні ступеніранги: курінний(комбат), сотенний(ротний), чотовий(взводний), ройовий. Згодом, ухвалою УГВР, введено підстаршинські ступенізвання: старший стрілець, вістун, булавний, старший булавний; — і старшинські: хорунжий, поручник, сотник, майор, полковник, генерал. СтупеніЗвання генерала мали [[Роман Шухевич]] (''Т. Чупринка'') і шеф генерального штабу [[Грицай-Перебийніс Дмитро|Дмитро Грицай]] (''Перебийніс''), ступенізвання полковника — їх наступники на цих постах: [[Василь Кук]] (''Коваль'') і [[Гасин-Лицар Олекса|Олекса Гасин]] (''Лицар''), а також командирикомандувачі УПА-Захід та УПА-Південь: [[Сидор-Шелест Василь|Василь Сидор]] (''Шелест''), [[Омелян Грабець]] (''Батько''), перший головний командирголовнокомандувач УПА [[Клячківський Дмитро (Роман)|Дмитро Клячківський]] та інші.
[[Озброєння УПА|Зброю]] та одностроїуніформу УПА здобувала відяк ворогатрофей або купувала на чорному ринку. В УПА існувала тільки піхота, за винятком початків УПА, коли були й кіннікавалерійські частини та гарматиартилерія. У сотнях, як правило, були два машинні скоростріликулемети і 8—10 автоматичних рушницьавтоматів, звичайні рушницігвинтівки та автоматичні пістоліпістолети-кулемети. Зброя була німецького, радянського, угорського, польського, чеського і румунського виробувиробництва.
За перші роки радянської окупації УПА провела кілька великих політичних і збройних акцій, спрямованих проти примусової мобілізації до радянської армії, переслідування [[УГКЦ|Греко-Католицької Церкви]], вивозу населення. У лютому [[1946]] була проведена антивиборча акція, а згодом — протидія примусовій колективізації. У цих акціях УПА нападала на станицівідділення [[НКВС]], звільняла політичних в'язнів, вбивала [[колаборант]]ів. Було поширено підпільну літературу, влаштовувано пропагандивніпропагандистські збори населення. У [[1947]] здійснено частиннийчастковий розпуск загонів УПА і включено їх у збройне підпілля, іншим доручено «легалізуватися». Оперативними одиницями УПА, замість сотень і куренів стали рої(відділення) й чоти(взводи).
== Джерела ==
|
