Акціонерне товариство: відмінності між версіями

 

За українським законодавством, акціонерне товариство це [[господарське товариство]], статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 [[мінімальна заробітна плата|мінімальних заробітних плат]] і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=514-17 «Про акціонерні товариства»] від 17 вересня 2008 р.

Оригінальних положень, направлених на вирішення суто українських проблем, в Законі небагато. Наприклад, вимога про примусовий [[лістинг]] акцій публічних акціонерних товариств — захід, який має на меті штучне збільшення пропозиції квазі-ліквідних інструментів на фондових ринках. Інше суто українське нововведення — вимога про обов'язкове укладання правочинів із акціями публічних товариств на біржах. Здається, що український «слід» в Законі можна встановити там, де використовується командно-адміністративний метод приписів і заборон — метод, який не має нічого спільного з ідеологією самодостатнього регулювання, покладеною в основу Модельного закону «Про акціонерні товариства» його розробниками.

 

 

=== Пріоритетні регуляторні цілі реформи ===

До реформи законодавства про акціонерні товариства (2009–2011 роки) акціонерні товариства поділялись, відповідно до Закону [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1576-12 «Про господарські товариства»], на [[відкрите акціонерне товариство|відкриті]] і [[закрите акціонерне товариство|закриті]], при чому кількість акціонерів закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерій для поділу товариств на відкриті і закриті був той самий&nbsp;— здатність акцій вільно обертатись. Акції закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства (стаття 81.3 [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15 Господарського кодексу України] в редакції до 30 квітня 2009&nbsp;р.). Відсутність у законодавстві обмежень щодо кількості акціонерів в закритих товариствах давала підстави для їх характеристики як «рецидиву кріпацтва у 21 столітті», який забезпечує можливість керівникам закритих товариств із великою кількістю акціонерів-робітників, позбавлених права продати свої акції, «беззастережно експлуатувати ці підприємства, легко придушуючи спроби „повстання“ неорганізованих „рабів“ без найменшого ризику втратити контроль внаслідок недружнього поглинання».<ref>Єфіменко, А. [http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1811 «Реалізація плану дій Україна&nbsp;— ЄС у сфері законодавства про компанії»]&nbsp;— Юридичний журнал, №&nbsp;5, 2005&nbsp;р.</ref>

 

 

 

=== Публічне акціонерне товариство ===