Вікіпедія

Мальованка (регіональний ландшафтний парк): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Об'єднати|Регіональний ландшафтнийМальованка (парк «Мальованка»)|дата=серпень 2013}}
'''[[Регіональний ландшафтний парк]] «Мальованка»''' загальною площею 7560 га створений у 1998 році з ініціативи співробітників Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи [[Національна академія наук України|Національної Академії Наук України]] та [[Міністерство екології та природних ресурсів України|Міністерства екологічних ресурсів України]] з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]].
{{Otheruses|Мальованка}}
{{Картка:Природоохоронна територія
| name =Регіональний ландшафтний парк «Мальованка»
| image = Дружня Весна 09.jpg
| зображення_підпис = річка [[Дружня (річка)|Дружня]]
| ширина_зображення = 300px
| мапа =
| підпис =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = {{UKR}}<br/>{{Хм}}<br/>[[Шепетівський район]]<br/>[[Полонський район]]
| nearest_city = [[Шепетівка]], [[Полонне]]
| lat_degrees =
| lat_minutes =
| lat_seconds =
| lat_direction =
| long_degrees =
| long_minutes =
| long_seconds =
| long_direction =
| площа = 16919,4 га
| заснований = [[1999]]
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація =
| website = [http://www.malovanka.org.ua http://www.malovanka.org.ua]▼
}}
'''Регіона́льний ландша́фтний парк «Мальо́ванка»'''&nbsp;— [[природоохоронна територія]] в [[Україна|Україні]], в межах [[Шепетівський район|Шепетівського]] та [[Полонський район|Полонського]] районах [[Хмельницька область|Хмельницької області]].
 
На території парку серед густих масивів хвойних лісів добре збереглись п'ять озер, чотири з яких зв'язані між собою водними артеріями та утворюють унікальне «намисто». Незначна ступінь господарського освоєння території в поєднанні з чудовою естетичною цінністю ландшафтів утворює особливі умови для розвитку специфічних видів рекреації: короткочасного відпочинку, екскурсій, спортивного та екологічного туризму, навчально-виробничої практики для учнів та студентів.
Створений в [[1999]]&nbsp;р. В [[2004]]&nbsp;р. рішенням [[Хмельницька обласна рада|Хмельницької обласної ради]] територію парку розширили, і тепер вона становить 16919,4 га, в тому числі заповідної зони — 3160,4 га (18,7%).
 
Парк розташований на півночі [[Хмельницька область|Хмельницької області]] у межах [[Шепетівський район|Шепетівського]], [[Полонський район|Полонського]], [[Славутський район|Славутського]] та [[Ізяславський район|Ізяславського]] адміністративних районів. Ця територія належить до [[Мале Полісся|Малого Полісся]].
== Історія ==
Мальованка — край [[ліс]]ів, [[болото|боліт]] та [[озеро|озер]]. Через велику заболоченість, низьку родючість ґрунтів, він здавна залишався малоосвоєним. За переказами, саме в цих лісових нетрях український люд рятувався від набігів степовиків. Але в кінці [[18 століття|XVIII]] і на початку [[XIX]] ст. колоністи з [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]] поряд з українцями активно освоювали цей край. Серед лісів виникали числені [[хутір|хутори]] з [[Гончарство|гончарним]] та [[гутничарство|гутним]] ремеслом, адже на території парку зосереджені великі запаси будівельного та [[Пісок кварцовий|кварцового піску]], різні [[глина|глини]]. Тут виготовляли [[черепиця|черепицю]], [[посуд]], [[іграшка|іграшки]]-мальованки. Звідси вивозився [[каолін]], тут добували болотну [[залізна руда|залізну руду]]. Проте в [[30-ті|30-ті роки]] [[XX ст.]] [[Шепетівська округа|Шепетівський округ]] був прикордонною територією. Внаслідок масової [[колективізація|колективізації]] та [[депортація|депортації]] колоністів з прикордонної зони хутори були ліквідовані, а [[Голодомор]] довершив розпочате. Про історію цього періоду тепер нагадують залишки садів на узліссях, галявини та їхні назви — Ботвівщина, Острівщина, Стаховщина, Муравщина, Альбінеччине, Даусове, Брандісове. В [[XX ст.]] в с. Купино працював цегельний завод вогнетривів, а в декількох місцях добували [[торф]].
 
== Флора ==
Нині на території парку є три невеликі села: [[Мальованка (Шепетівський район)|Мальованка]], [[Купине (Шепетівський район)|Купине]], [[Савичі (село)|Савичі]]. Промислових об'єктів немає, орні землі становлять лише 10% території. Жителі приватно добувають торф, варять з березової кори [[дьоготь]], збирають на продаж [[гриби]], [[ягоди]], [[лікарські рослини]].
 
Великий науковий інтерес являють собою бореальні сфагнові болота, зосереджені в північно-західній частині території біля села [[Мальованка]]. Це, переважно, болота, на яких сфагновий покрив лише почав встановлюватись, або вже встановився (мезотрофні). Переважно, це осоково-сфагнові болота з осокою здутою (Carex rostrata Stokes.), та очеретяно- сфагнові.
== Територія ==
 
Тут переважає відносно незмінений природний [[ландшафт]]. Поверхня відзначається [[рівнина|рівнинним рельєфом]], вкрита зандровими [[пісок|пісками]] на неглибоко залягаючих кристалічних породах. Понад 60% площі парку вкриті [[ліс]]ами. Це [[соснові]], [[дуб]]ові крушиново-трясункоподібно-осокові, дубові ліщиново-орляково-конвалієві, дубові чорницеві ліси. Територією парку протікають малі річки [[Дружня (річка)|Дружня]] і [[Лизне]]. Унікальними екологічними угрупуваннями є болота за участю сфагнових [[мох]]ів, пухівки. У парку виявлено 14 видів, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[плаун баранець]], [[плаун колючий]], [[осока Буксбаума]], [[осока затінкова]], [[верба чорнична]], [[лілія лісова]], [[любка дволиста]] і [[любка зеленоквіткова]]. Також тут трапляються релікти: [[лазурник трилопатевий]], [[верба лапландська]].
Тут на сфагновому покриві зростають характерні для таких боліт види&nbsp;— [[пухівка багатоколоскова]] (Eriophorum polystachyon L.), [[бобівник трилистий]] (Menyanthes trifoliata L.), [[вовче тіло болотне]] (Comarum palustre L.). Саме на таких болотах зростають льодовикові релікти&nbsp;— дрібні болотні види верб: [[верба чорнична]] (Salix myrtilloides L.) та лапландська (S. lapponum L.).
 
== Фауна ==
Територія парку є осередком, де зберігаються [[червона книга|червонокнижні]] види тварин, зокрема тут зареєстровано 11 видів [[комахи|комах]] ([[бражник Прозерпіна]], [[подалірій]], [[жук-олень]], [[ванесса чорно-руда]], [[синявець мелеагр]], [[сатурналія мала]] і ін.), 10 видів [[птах]]ів ([[орел-карлик]], [[лелека чорний]], [[змієїд]], [[підорлик малий]], [[сорокопуд сірий]] та ін.), 5 видів [[ссавці]]в ([[видра річкова]], [[горностай]], [[борсук]] та ін.). В парку часто можна зустріти [[сарна європейська|сарну]], [[Бобер європейський|бобра]], [[лось|лося]], [[свиня дика|свиню дику]], [[заєць сірий|зайця]], [[Лисиця руда|лисицю]], [[вивірка лісова|вивірку]] та інших тварин.
 
Біологічне різноманіття, багатство рослинності, в тому числі різних типів лісу, обумовлюють різноманітний склад і високу чисельність тваринного світу. Ядро фауни парку представлено двома фауністичними комплексами&nbsp;— лісового та гідрофільного. Унікальні захисні та кормові умови більшості ділянок сприяють тому, що тут стабільною є чисельність основних мисливських тварин, а саме таких, як [[свиня дика]] (Sus scrofa), [[козуля європейська]] (Capreolus capreolus) та [[лисиця звичайна]] (Vulpes vulpes). Із рідкісних ссавців тут можна дуже рідко зустріти [[вовк]]а (Canis lupus), трапляються окремі екземпляри [[борсук]]ів (Meles meles), які занесені до Червоної книги України; у багатьох місцях збереглися колонії бобра річкового (Castor fiber), зустрічаються горностаї (Mustela ermine), і можливо ще не зникла [[норка європейська]] (Mustela lutreola), що занесена до Червоної книги України.
== Джерела ==
 
* [http://www.potopalsky.kiev.ua/docs/materiali%20forumu/roslini/3.doc Дудка С.О. Ліси Хмельниччини як визначальний фактор оздоровлення людини та довкілля / Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму «Основи молекулярно-гететичного оздоровлення людини і довкілля», 31 травня - 1 червня 2005 р., Інститут оздоровлення і відродження народів України]
Тваринний світ безпосередньо залежить від рослинності і оточуючих навколишніх екологічних умов, тобто є невід'ємним елементом екосистем. Як гетеротрофна складова системи, він відіграє велику роль у передачі та перетворенні енергії, кругообігу поживних речовин. На відміну від рослин, тварини є дуже рухливими. Одні з них тісніше, інше слабше прив'язані з екотопом, мають широку екологічну амплітуду, мігрують, уникають зустрічі з людиною, особливо це стосується багатьох хребетних (риб, птахів, ссавців), тому ми рідко бачимо їх на маршрутах.
* [http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=2618 Об'єкти природно-заповідного фонду Хмельниччини]
 
* Т. Л. Андрієнко. Заповідні перлини Хмельниччини, Х, 2006 р.
У цілому можна відзначити три великі групи екотопів, в яких формуються певні фауністичні комплекси.
{{Ukraine-geo-stub}}
 
== Туризм ==
Туристичні стежки закладаються з метою освіти та екологічного виховання відвідувачів. Навчальні стежки природи можу бути довгими і короткими, складними і простішими за інформативним призначенням, але всі вони допомагають викладачам, педагогам або екскурсоводам донести знання про природу до відвідувачів стежки, і в першу чергу молоді, яка тут проживає.
 
* Маршрут №&nbsp;1 «Мальованські краєвиди»&nbsp;— Це одна із навчальних стежок парку, яка перетинає природні комплекси в околицях с. Мальованка. Стежка має загальну дпротяжність 6&nbsp;км, а її короткий варіант 2-2,5&nbsp;км.
* Маршрут №&nbsp;2 «Від Буртина до озера Глибокого»&nbsp;— Стежка знаходиться у Полонському лісництві. Загальна довжина маршруту більше 6&nbsp;км.
* Маршрут №&nbsp;3 «Сосновий бір&nbsp;— Мальованські озера»&nbsp;— На маршруті розроблено шість точок для зупинки та розповіді. На проходження маршруту затрачається 4 години, протяжність 6&nbsp;км.
* Великий туристичний маршрут&nbsp;— Цей маршрут парку перетинає майже всю його територію із сходу на захід, загальна довжина близько 30&nbsp;км.
 
== Посилання ==
▲ | website =* [http://www.malovanka.org.ua http://www.malovanka.org.ua]
 
[[Категорія:Ландшафтні парки УкраїниХмельницької області]]
[[Категорія:Шепетівський район]]
[[Категорія:Полонський район]]
[[Категорія:ПаркиСлавутський Хмельницької областірайон]]
[[Категорія:Природно-заповіднийІзяславський фонд Хмельницької областірайон]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мальованка_(регіональний_ландшафтний_парк)