|
Назва установи змінювалася та уточнювалася: від 2 березня 1953 року — Інститут історії АН УРСР; від 21 листопада 1990 року — Інститут історії України АН УРСР (від 1991 року — АН України; від 1994 року — НАН України).
== Структура Інституту ==
У перші роки Інститут існував у складі трьох секторів:
* історії України епохи [[феодалізм]]у;
* історії України епохи [[капіталізм]]у та [[імперіалізм]]у;
* історії України радянського періоду.
Структура установи на 1 січня 2004 року така:
* 1) відділ історії України середніх віків та раннього нового часу з центрами — вивчення історії [[Київська Русь|Київської Русі]] та вивчення проблем [[соціальна історія|соціальної історії]];
* 2) відділ історії України 19 — початку 20 століття;
* 3) відділ історії [[Українська революція 1917—1921|Української революції 1917–1921 років]];
* 4) відділ історії України 20—30-х років 20 століття з центром дослідження [[геноцид]]у українського народу;
* 5) відділ історії України періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]];
* 6) відділ історії України другої половини 20 століття;
* 7) відділ новітньої історії і політики;]];
* 10) відділ спеціальних історичних дисциплін;
* 11) відділ історико-краєзнавчих досліджень;
* 12) відділ регіональних проблем історії України;
* 13) кабінет українсько-грецьких відносин;
* 14) комп'ютерно-видавничий відділ;
* 15) науково-інформаційний відділ.
== Ключові особи ==
| 