Францішек Ксаверій Браницький: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олюсь (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kirotsi (обговорення | внесок) |
||
Рядок 49:
Походив із старовинного польського [[Браницькі|роду Браницьких герба Корчак]]; його батько був каштеляном брацлавським і залишив синові дуже великі статки, які, проте, майже повністю було розтрачено сином в молоді роки.
Браницький отримав ретельну європейську освіту, яку згодом доповнив подорожами, мав багаті таланти, і швидко став улюбленцем двору і кумиром польської молоді. Однак, він рано вже почав шукати щастя в чужих землях: спершу він служив у лавах французького війська, яке діяло проти [[Королівство Пруссія|Пруссії]], потім в [[Курляндія|Курляндії]], при дворі молодого герцога Карла, з яким особливо зблизився, і якого супроводжував у Семирічній війні.
Коли статок Браницького вичерпався, він хотів їхати в [[Париж]] і знову шукати щастя при французькому дворі, але герцогові Карлу вдалося виклопотати для нього місце при посольстві в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], де в той час польським послом був [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Понятовський]], майбутній польський король. З того часу Браницький, завдяки сильному заступництву [[Станіслав Август Понятовський|Понятовського]], став швидко підвищуватися на посадах: 18 лютого [[1757]] він назначений [[полковник|полковником]], а в [[1762]] році — [[генерал-ад'ютант|генерал-ад'ютантом]] короля. В цей же час Браницький встиг здобути прихильність російської великої княгині [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини Олексіївни]], що згодом мало сильний вплив на всю його долю.
Рядок 73:
В [[1784]] році Францішек Ксаверій подарував Білоцерківський маєток своїй дружині, О. В. Браницькій, яка почала наводити тут лад. За характером графиня була вольовою, цілеспрямованою жінкою, яка вміла самостійно вирішувати питання керівництва маєтком. Незважаючи на величезні статки, вона була дуже ощадливою господаркою. Парки європейських столиць, де вона неодноразово бувала, надихнули Олександру Браницьку на створення не менш вишуканого парку у своїй головній резиденції. Тому у [[1793]] році вона розпочинає будівництво дендропарку на ділянці віковічної діброви, за 3 км у західному напрямку від [[Біла Церква|Білої Церкви]], в урочищі Гайок. Назву парку графиня дала на свою честь — [[Олександрія (дендропарк)|«Олександрія»]].
Незадовго до сейму [[1788]] опозиція розділилася: частина її з Чарторийськими, Потоцькими і Сапєгами на чолі стала на бік [[Королівство Пруссія|Пруссії]], а інша частина, на чолі якої стояли гр. Щенсний-Потоцький і Ржевуський, звернулася до [[Росія|Росії]]. До другої партії приєднався і Браницький, який швидко став одним з її вождів.
Браницький став на чолі консервативної партії і пильно стежив, щоб сейм не виконав змін, неугодних Росії. Тому він повставав проти недопущення безземельної шляхти на сеймики, проти спадковості королівської влади, проти знищення liberum veto і взагалі оголосив себе прихильником давніх шляхетських вольностей.
| |||