Колектор (гірська порода): відмінності між версіями

КОЛЕКТОРИ'''Колектори КАРБОНАТНІкарбонатні''' (від лат. carbo (carbonis) – вугілля) ({{lang-ru|карбонатные коллекторы}}; {{lang-en|carbonate reservoirs}}; {{lang-de|Karbonatkollektore m pl}}) – колектори, представлені карбонатними породами ([[вапняк]]ами, [[доломіт]]ами і проміжними утвореннями) з великим розмаїттям порожнин і їх поєднань. К.к. мають здатність значно збільшувати свої фільтраційні і ємнісні властивості внаслідок штучного діяння на них соляною кислотою чи іншими реагентами. Див. [[карбонатні породи]].

КОЛЕКТОРИ'''Колектори МІШАНИХмішаних ТИПІВтипів''', ({{lang-ru|коллекторы смешаных типов}}; {{lang-en|reservoir of compound types}}; {{lang-de|Mischkollektor m}}) – колектори, пустотні простори яких утворені одночасно двома або трьома видами порожнин і серед яких в геолого-промисловій практиці виділяють типи:

КОЛЕКТОРИ'''Колектори КАВЕРНОЗНОГОкавернозного ТИПУтипу''', ({{lang-ru|коллекторы кавернозного типа}}; {{lang-en|reservoir of càvernous type}}; {{lang-de|Kavernöser Speicher m}}) – колектори, звичайно карбонатні, порожнинний простір яких утворюють каверни, з’єднані вузькими каналами або ізольовані один від одного з коефіцієнтом відкритої пористості, що змінюється в широких межах – від тисячних часток одиниці до 0,2 і більше. Виникають при розчиненні або перекристалізації речовин гірської породи.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ПОРОВОГОпорового ТИПУтипу''', (від лат. collector – збирач; від грец. πόρος – прохід, отвір; від грец. τϋρος – слід, відбиток) ({{lang-ru|коллекторы порового типа}}; {{lang-en|reservoir of porous type}}; {{lang-de|Dampfsammler m}}) – колектори ([[пісок]], [[пісковик]], [[алевроліт]], перевідкладена [[карбонатна порода]]), порожнинний простір яких утворено міжґранулярними (міжзерновими, первинними) порами, які звичайно володіють проникністю за коефіцієнта пористості понад 9-10% і відносною ізотропністю фі-льтрації по порових каналах.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ТРІЩИННІтріщинні''', ({{lang-ru|трещиноватые коллекторы}}; {{lang-en|fractured (fissured) reservoirs}}; {{lang-de|kluftige Speicher m, Kluftspeicher m, kluftige Träger m}}) – пласти-колектори, ємність яких представлена тріщинами.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ТРІЩИННОтріщинно-КАВЕРНОЗНІкавернозні''', ({{lang-ru|коллекторы трещиновато-кавернозные}}; {{lang-en|cavernous fractured reservoirs}}; {{lang-de|kluftig-kavernös Speicher m}}) – колектори, в яких поряд з кавернозністю і мікротрі-щинуватістю, що властиві колекторам кавернозного типу, істотну роль відіграють макротріщини в доломітах кавернозних, щільних, дрібно- і тонкозернистих, а також у вапняках і мергелях в різній мірі доломітизованих, щільних.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ТРІЩИНУВАТОтріщинувато-НОРМАЛЬНІнормальні''', ({{lang-ru|коллекторы трещиновато-нормальные}}; . {{lang-en|normal ractured reservoirs}}, {{lang-de|kluftig-normale Speicher m}} – Див. колектори тріщинувато-порові.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ТРІЩИНУВАТОтріщинувато-ПОРОВІпорові''', ({{lang-ru|трещиновато-поровые коллекторы}}; {{lang-en|porous fractured reservoirs}}; {{lang-de|kluftig-poröse Speicher m}}) – колектори, в яких нафта міститься головним чином у міжзернових порах матриці, а провідником нафти до свердловин є система вторинних тріщин. Такі колектори представлені щільними пісковиками, алевролітами, перевідкладеними карбонатними породами.

КОЛЕКТОРИ'''Колектори ТРІЩИННОтріщинно-ПОРОВОпорово-КАВЕРНОЗНІкавернозні''', ({{lang-ru|коллекторы трещиновато-порово-кавернозные}}; {{lang-en|cavernous porous fractured reservoirs}}; {{lang-de|kluftig-porös-kavernöse Speicher m}}) – колектори, головним чином карбонатні, пустотний простір яких представлено порами, кавернами, тріщинами і в яких тріщини, маючи невелику ємність, відіграють, напевно, головну роль в складній системі фільтрації.

НЕСТІЙКІСТЬ'''Нестійкість ПОРІДпорід-КОЛЕКТОРІВколекторів''', ({{lang-ru|неустойчивость пород-коллекторов}}; {{lang-en|unstability of reservoir rocks}}; {{lang-de|Unstabilität f von Kollektorgesteinen}}) – руйнування порід у привибійній зоні в процесі експлуатації свердловини внаслідок послаблення механічних зв’язків між частинками породи в результаті розмивальної дії фільтруючої рідини (газу), котрі при-зводять іноді до утворення каверни в продуктивному пласті, обвалення вищезалеглих глинистих порід, які, в свою чергу, можуть призводити до порушення цементного кільця свердловини, а іноді і до зім’яття обсадної колони.