Клод Дебюссі: відмінності між версіями

'''Клод Ашиль Дебюссі́''' ({{lang-fr|Claude-Achille Debussy}}; *[[{{н|1}} {{ДН|22 серпня]] [[|8|1862]]}} — {{†[[}} {{ДС|25 березня]] [[|3|1918]]}}) — [[Франція|французький]] [[композитор]], піаніст, диригент, критик.

Народився в містечку [[Сен-Жермен-ан-Ле]], поблизу [[Париж|Парижа]]а. Музичну освіту здобув в [[Паризька консерваторія|Паризькій консерваторії]] (1872–1884), де займався у А. Ф. Мармонтеля (клас [[фортепіано]]), Е. Гіро (клас композиції). У [[1881]] і [[1882]] відвідав Росію. Після закінчення консерваторії отримав [[Римська премія|Римську премію]] (за кантату «Блудний син»), в 1885—86 як стипендіат жив в [[Рим|Римі]]і. У [[1887]] повернувся до Парижа, зближувався з гуртом поетів і художників — представників [[символізм|символізму]]у і [[імпресіонізм|імпресіонізму]]у, очолюваним [[Малларме|C. Малларме]]. Дебюссі виступав як піаніст і диригент з виконання власних творів, а також як музичний критик (з 1901). Останніми роками життю багато концертував в Англії, Італії, Росії (у 1913 — в Петербурзі і Москві) переважно з власними творами. Помер в Парижі.

Дебюссі — основоположник музичного [[імпресіонізм|імпресіонізму]]у. У своїй творчості спирався на французькі музичні традиції: музика французьких клавесиністів ([[Куперен|Ф. Куперен]], [[Рамо Жан-Філліп|Ж. Ф. Рамо]]), лірична опера і романс ([[Гуно Шарль|Ш. Гуно]], [[Массне|Ж. Массне]]). Значним був вплив російської музики ([[Модест Мусоргський|М. П. Мусоргський]], [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|М.  А.  Римський-Корсаков]]), а також французької символістської поезії та імпресіоністського живопису. Дебюссі втілив у музиці швидкоплинні враження, якнайтонші відтінки людських емоцій і явищ природи. Свого роду маніфестом музичного імпресіонізму вважали сучасники оркестрову «Прелюдію до „Післяполуденного відпочинку фавна“» (по еклозі З. Малларме; 1894), в якій проявилися характерні для музики Дебюссі хиткість настроїв, витонченість, вишуканість, примхливість мелодики, колористичність гармонії.

Один з найзначніших творів Дебюссі — опера «Пеллеас і Мелізанда» (по драмі [[Метерлінк Моріс|М. Метерлінка]]; 1902), в якій досягнуте повне злиття музики з дією. Дебюссі відтворює суть неясного, символічно-туманного поетичного тексту. Цьому твору, разом із загальним імпресіоністським забарвленням і недомовленістю символіста, властиві тонкий психологізм, яскрава емоційність у вираженні почуттів героїв. Відгомони цього твору виявляються в операх [[Пуччіні|Дж. Пуччіні]], [[Барток Бела|Б. Бартока]], [[Пуленк|Ф. Пуленка]], [[Ігор Стравінський|І. Ф. Стравінського]], [[Сергій Прокоф'єв|C.C. Прокоф'єва]]. Блискучістю і в той же час прозорістю оркестрової палітри відмічені 3 симфонічних ескізи «Море» (1905) — найкрупніший симфонічний твір Дебюссі. Композитор збагатив засоби музичної виразності, оркестрову і фортепіанну палітру. Він створив імпресіоністську мелодику, що відрізняється гнучкістю нюансів і, в той же час, розпливчатістю.

У деяких творах — «Бергамаська сюїта» для фортепіано (1890), музика до містерії Р. Д'аннунцио «Мучеництво св. Себастьяна» (1911), балет «Ігри» (1912) та ін. — виявляються риси, властиві згодом [[неокласицизм|неокласицизму]]у, вони демонструють подальші пошуки Дебюссі в області тембрових фарб, колористичних зіставлень. Дебюссі створив новий фортепіанний стиль (етюди, прелюдії). Його 24 прелюдії для фортепіано (1-й зошит — 1910, 2-а — 1913), з поетичними назвами («Дельфійські танцівниці», «Звуки й аромати розвіваються у вечірньому повітрі», «Дівчина з волоссям кольору льону» і ін.), створюють образи м'яких, деколи нереальних пейзажів, імітують пластику танцювальних рухів, навівають поетичні бачення, жанрові картини. Творчість Дебюссі, одного з найбільших майстрів [[ХХ століття]], мала істотний вплив на композиторів багатьох країн.

* ''Прелюдії'', зошит 1 і 2 (1910—19131910–1913)

* ''[[Пеллеас і Мелісанда]]'' (1893—19021893–1902)

* ''La demoiselle élue'' для 2-х солістів, жіночого хору і оркестру (1887—18881887–1888, текст [[Dante Gabriel Rossetti]])

* ''Ода Франції'' для сопрано, мішаного хору і оркестру (1916—19171916–1917, completion by Marius Francois Gaillard)

* ''Images pour orchestre'' (1905—19111905–1911)

* ''Khamma'', балет (1911—19121911–1912, оркестровано [[Charles Koechlin]])

* ''Фантазія'' для фортепіано з оркестром (1889—18901889–1890)

* Premiere Rhapsody для кларнету з оркестром (1909—19101909–1910)

* Рапсодія для альт-саксофону з оркестром (1901—19111901–1911)

* ''[[‎СонатаСоната для віолончелі і фортепіано (Дебюссі)|Соната для віолончелі і фортепіано]]'' (1915)

* [[4492 Дебюссі]] - — астероїд, названий на честь музиканта.