Лаврентьєв Михайло Тихонович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 59:
}}</ref>. Там Лаврентьєв одружився на Степаниді — її заслали в Сибір за участь в селянському заворушенні. Згодом, за побиття хазяїна дівчини, подружжя в [[кандали|кандалах]] етапували в харківську тюрму, за місцем попереднього проживання Степаниди<ref name="Бурче"></ref>. У [[1861]] році, з [[Селянська реформа 1861|відміною кріпосного права]], Михайла і Степаниду з малою дитиною на руках — звільнили. Вони оселилися в [[Харків|Харкові]], на провулку Холодногірському, сьогодні — [[провулок Сількорівський]], 6.
 
У [[1874]] році Лаврентьєву впершемісті побачивдемонстрував вполіт Харковіна повітряний[[аеростат]]і політфранцузький французькогокапітан капітана БюнеляБюнельіЛаврентьєв вирішив зробити те саме<ref name="Статья">{{книга
|автор =
|частина = [http://txt.rushkolnik.ru/docs/index-18947.html?page=38 Из статьи «Состояние воздухоплавания по 1-му января 1880-го года»] о работах Д.И. Менделеева,
Рядок 77:
|isbn =
|тираж =
}}</ref>. Кулю він змайстрував власноруч, лише [[якір]] був викований на заводі — за моделлю, зробленою Лаврентьєвим<ref name="Статья"></ref>. Для влаштування власного польоту йому довелося продати деяке майно, але грошей на газ не вистачило. Директор газового заводу дав газ безкоштовно. [[28 квітня]] [[1874]] року відбувся перший політ Лаврентьєва — без [[баласт]]у — з території газового заводу ([[Москалівка (Харків)|Москалівка]], вулиця Газова, сьогодні — [[Світло шахтаря (вулиця)|вулиця Світло шахтаря]]). [[Аеростат]], об'ємом 1150 м³, пробув в повітрі півтори години і упішно приземлився<ref name="Бурче"></ref>. Лаврентьєву дозволили влаштувати гуляння з платою за вхід і узяти пасажирів на наступний політ, тоді як перший він зробив один і у присутності лише небагатьох офіційних осіб<ref name="Статья"></ref>.
 
Під час транспортування до міста куля згоріла — лишилася лише корзина. Щоб побудувати другу кулю, Лаврентьєв відкрив [[кредит (фінанси)|кредит]]. Також допомагали друзі і знайомі. Він майстрував її у себе вдома: вручну просочував оболонку самостійно скомпонованою сумішшю, просушував її, розвісивши на гілках дерев в саду<ref name="Власко"></ref>. Цю кулю Лаврентьєв назвав ''«Харків»'' і розфарбував в кольори російського [[прапор]]а: білий, синій та червоний. Політ відбувся [[16 червня]]<ref name="Власко"></ref> [[1874]] року (за іншими даними — 18-го червня<ref name="Бурче"></ref>), аеронавт взяв з собою ще чотирьох пасажирів. Але на організацію нових польотів не вистачило ні пожертвувань, ні доходів від [[харчевня|харчевні]], яку тримав Лаврентьєв. Він збанкрутів і його майно було розпродане за борги. Сім'я аеронавта стала [[трупа|трупою]] бродячих [[актор]]ів і постійно переїжджала.