Ембріональний розвиток: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 24 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q28962
м оформлення за допомогою AWB
Рядок 6:
{{main|Запліднення}}
 
Початок зародкового розвитку — [[запліднення]] — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітка — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, т.к.оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
 
== Дроблення і бластуляція ==
Рядок 28:
На ранніх стадіях зародкового розвитку ембріональні клітки здібні до розвитку в багатьох напрямах. Після дії ряду чинників вони поступово детермінуються, тобто набувають здатності розвиватися в одному певному напрямі. У міру розвитку клітини усе більш диференціюються, спеціалізуються їх будова і функції. Так, наприклад, в частині ектодерми, створюючої зачаток нервової системи, відособляється головний мозок, частина його розвивається в зачатки очей, в яких виділяється сітківка, а в ній диференціюються палочкові і колбочкові зорові клітини , характерні тим,що мають вузькоспеціалізовану будову і функцію.
 
Зародковий розвиток визначається спадковим апаратом клітини, який міститься в ядрі. Хромосоми, що містяться в ядрі, складаються з безлічі генів, кожен з яких несе інформацію про будову одного з білків. Ознаки батьківського організму, закодовані в генах, реалізуються в ході З. р. Клітки при діленнях отримують повний набір генів, але в кожній тканині функціонує лише частина генів, забезпечуючи синтез білків, властивих даній тканині. Тому на генетичному рівні процес З. р. полягає в «включенні» окремих генів, внаслідок чого синтезується відповідна рибонуклеїнова кислота (РНК) передавальна спадкову інформацію з ядра в цитоплазму, де синтезується молекула специфічного білка. Функція генів починається ще в передзародковому розвитку, коли в зростаючій яйцеклітині відбувається активне накопичення жовтка і всіх видів РНК(рибонуклеїнова кислота), необхідних для забезпечення синтезу білків в ранньому розвитку. В ході З. р. в різних зачатках на тих або інших стадіях розвитку включаються різні гени, що визначають синтез білків, необхідних для кожного вигляду диференціювань. Т. о., реалізація спадковості в ході З. р. полягає в тому, що чинники диференціювання визначають включення специфічних генів, ті викликають синтез відповідних білків, а білки забезпечують диференціювання кліток. Роль багатьох білків в цьому процесі вже відома — гемоглобін синтезується при диференціюванні еритроцитів, міозин — при утворенні м'язів, ферменти і гормони — при розвитку залоз і т. дтощо. Проте ще не вивчені білки, що визначають зміни форми кліток, їх рух і поведінка в ході З. р. Невідомі також механізми, завдяки яким чинники диференціювання приводять до включення специфічних генів. Див. також Ембріологія тварин .
 
== Література ==