Рязанська область: відмінності між версіями

Адміністративний центр — [[місто]] [[Рязань]].

Межує на [[північ|півночі]] з [[Владимирська область|Владимирською областю]], на північному сході — [[Нижегородська область|Нижегородською областю]], на [[схід|сході]] — з [[Мордовія|Республікою Мордовія]], на південному сході — з [[Пензенська область|Пензенською областю]], на [[південь|півдні]] — з [[Тамбовська область|Тамбовською]] і [[Липецька область|Липецькою]], на [[захід|заході]] — з [[Тульська область|Тульською]] і на північному заході — з [[Московська область|Московською областями]].

Утворено 26 вересня [[1937]] року. До цього називалася [[Рязанська губернія|Рязанською губернією]].

Рязанська область розташована в центрі Європейської частини [[Росія|Росії]]. Простягнулася на 220 кілометрів з півночі на південь і на 260 кілометрів із заходу на схід.

У північній частині — [[Мещерська низовина]] (120-125 м), розсічена уздовж межі із [[Владимирська область|Владимирської областю]] [[Касимовська моренна гряда|Касимовською моренною грядою]] (130-136 м), у Касимовськом районі гряда закінчується на тектонічному [[Оцько-Цнінський вал|Оцько-Цнінськом валу]] (вища крапка 171 м), що простягнувся через усю східну частину області в меридіональному напрямку, на південному заході — відроги [[Середньоросійська височина|Середньоросійської височини]] (висота до 236 м). Найнижча висотна оцінка на березі [[Ока|Оки]] в границі із [[Владимирська область|Владимирської областю]] — 76 метрів.

На зволоженій рівнинній півночі регіону й на схід рік [[Мокша (річка)|Мокша]] й [[Цна]] залягають значні запаси високоякісного [[торф]]a. Розвідано 1062 родовища із загальними запасами в 222 млн тонн.

У надрах південно-західної частини області залягають шари бурого вугілля Підмосковного вугільного басейну. Розвідано 23 родовища бурого вугілля із загальними запасами в 301,6 млн тонн. Найбільші доступні запаси знаходяться у Скопинському районі. Видобуток вугілля вівся із середини [[XIX століття]] (в [[1903]] збирай виробили понад 144 тис. т палива) і повністю припинена в [[1989]] році.

Запаси сапропелю в 52 водоймах становлять 81 млн м³.

У регіоні розвідані родовища фосфоритів, гіпсу, бурого залізняку (невисокої якості в районі [[Касимов]]а), скляні й кварцові піски в Милославському й Касимовському районах.

З нерудних копалин можна виділити 25 родовищ глин і суглинків (запаси 160 млн м³), 19 родовищ пісків будівельних (116 млн м³), 4 родовища карбонатних порід для будівельного вапна (118 тис. м³), цементних вапняків у Михайлівськім районі, родовища мергелю.

[[Клімат]] помірно континентальний. Середня температура січня −11 °C, липня +19 °C. Опадів близько 550 мм на рік, максимум улітку, 25-30% усіх опадів випадає у вигляді [[сніг]]у. Вегетаційний період триває близько 180 днів. У регіоні шість метеорологічних станцій [[Росгідромет]]у.

Більша частина рік належить до басейну [[Волга|Волги]]. Основна ріка — [[Ока]] із припливами [[Пра]], [[Гус (ріка)|Гус]], [[Проня]] (з Рановою), [[Пара (ріка)|Парою]], [[Мокша (річка)|Мокшою]] (зі [[Цна|Цною]]). На півдні області — початок ріки [[Воронеж (ріка)|Воронеж]] (басейну [[Дон]]у).

На [[Мещерська низовина|Мещерській низовині]] багато озер; виділяється велика група [[Клепиковські озера|Клепиковських озер]] ([[Велике озеро]], [[Іванковське|Іванковське озеро]], [[Шагара]], Біле озеро). По берегах [[Ока|Оки]] безліч озер-стариц.

На північ від [[Ока|Оки]] переважають супіщані підзолисто-болотні з ділянками торф'яно-болотних ґрунтів, на сході за заплавами глинисті дерено-підзолисті, у південній частині області переважають [[сірі лісові ґрунти]] й опідзолені [[чорноземи]] й вилужені на лісовидних суглинках. Великі зони алювіально-лугових ґрунтів у долинах рік особливо сприятливі для молочного скотарства; на крайньому півдні області зустрічаються й невеликі ділянки гладких чорноземів.

Рязанська область розташована в подтаєжний (лівобережжя Оки) і лісостеповий (правобережжя Оки) зонах. Ліси займають близько 1/3 території; вони соснові на північному заході, крислато-соснові на півночі й південному сході; на південному заході — незначні ділянки широколистяних лісів. На крайньому південному заході — степова [[рослинність]].

Загальна площа лісового фонду — 1053 тис. га, у тому числі хвойних порід — 590 тис. га. Загальний запас деревини становить 130 млн м³, розрахункова лісосіка становить 1,333 млн м³.

По берегах [[Ока|Оки]], [[Мокша (річка)|Мокші]] й [[Цна|Цни]] росте більш 1 млн м³ дуба.

На території Рязанської області 103,5 тис. га особливо охоронюваних природних територій, у тому числі: [[Мещерський національний парк]], [[Оцький заповідник]], 47 заказників, 57 пам'ятників природи.

Одна з найважливіших екологічних проблем — періодичні лісо-торф'яні пожежі в північно-східних районах регіону. Висока концентрація забруднень промислового походження в повітрі [[Рязань|Рязані]], [[Михайлов|Михалова]] й [[Скопин]]а.

Чисельність населення регіону становить 1182,0 тис. осіб ([[2006]]). Щільність населення — 29,8 осіб/км² ([[2006]]), питома вага міського населення: 69,7 % ([[2006]]).

З [[2006]] року на території області існують 314 муніципальних утворень, з них 4 міських округи, 25 муніципальних районів, 31 міське поселення, 254 сільських поселення.

По внескові у [[ВВП]] регіону на [[2005]] рік (84,8 млрд руб.) виділяються: обробні виробництва — 22,6 %, виробництво й розподіл електроенергії, газу, води — 5,9 %, оптова й роздрібна торгівля — 19,7 %, [[сільське господарство]] — 12,8 %, [[транспорт]] і зв'язок — 12,3 %. У структурі валового регіонального продукту питома вага сфери матеріального виробництва становить 47,5%, сфери послуг — 52,5%.

Область є старопромисловим регіоном з багатогалузевим комплексом.

У галузевій структурі промислового виробництва велика частка припадає на [[машинобудування]] й металообробку, значні частки становлять [[нафтопереробка]], [[електроенергетика]], [[виробництво будівельних матеріалів]] і [[харчова промисловість]].

Найважливіші галузі — [[нафтопереробка]] й [[електроенергетика]].

Основне підприємство регіону — [[Рязанський НПЗ]] ефективною переробною потужністю в 15 млн т/рік, що виробляє високоякісні автомобільні й прямогонні бензини, дизельні палива, авіаційний гас, казанові палива (мазути), шляхові й будівельні бітуми, мастила. Підприємство належить компанії ТНК-BP.

Розвинене [[виробництво будівельних матеріалів]] ([[Михайлівський цементний завод групи Євроцемент]], [[Скопинський скляний завод]]), виробництво шкіри і її переробка (ВАТ "Саф'ян"), кольорова ([[Касимов]], [[Рязань]] і [[Скопин]]) і порошкова [[металургія]], виробництво хімічних волокон ("Виско-Р").

Головні промислові центри — міста [[Рязань]], [[Скопин]], [[Касимов]].

Тут випускають радіоелектроніку ([[Рязанський радіозавод]], "[[Рязанське ПО лічильно-аналітичних машин]]"), автоагрегати ("Завод автоагрегатів"), металорізальні верстати ([[Рязанський верстатобудівний завод]]), ковальсько-пресове устаткування, сільськогосподарські машини (картоплезбиральні комбайни ЗАТ "Комбайн").

На території області діють кілька електростанцій: [[Рязанська ГРЕС]] (2650 МВТ і 120 Гкал/год, 6,537 млрд кВт/год на [[2005]]) і ГРЕС-24 (310 МВТ 1,5025 млрд кВт/год на [[2005]]) у місті [[Новомічурінськ]] (обидві входять в ОГК-6), Зеландсько-Рязанська (400 МВТ і 1742 Гкал/год) і [[Дягилевська ТЕЦ]] (110 МВТ і 396 Гкал/год) у місті [[Рязань]] (входять у ТГК-4).

Загальна електрична потужність електростанцій — 3470 Мвт. Загальна продуктивність казанових установок 4800 Гкал/год, у тому числі в м. Рязані 108 котелень загальною тепловою продуктивністю 310 Гкал/год ([[2005]]).

У [[2006]] році вироблено 12,6 млрд кВт/год електричної (внутрішнє споживання близько 5 млрд кВт/ч), і відпущено 10000,3 тис. Гкал теплової енергії.

Через регіон проходять дві найважливіші залізничні колії: "історичний" напрямок Транссибірської магістралі й дві основні лінії на Кавказькі залізниці (через [[Павелець]] і через [[Рязьк]]). Крім того, важливі одноколійна тепловозна ділянка [[Тула (Росія)|Тула]] — [[Рязьк]] — [[Пенза]] й електрифікована лінія [[Рибне]] — [[Узуново]]. Крім [[Шилово]], [[Сасово]] й [[Рязань|Рязані]], розташованих на Транссибі, вихід на магістраль по одноколійній лінії має й місто [[Касимов]]. Селище [[Тума]] має вихід на південний напрямок [[Транссиб]]а й пряме сполучення з [[Владимир]]ом. Діє чотири великі локомотивні депо — [[Рязань]], [[Рибне]], [[Сасово]] й [[Тумська]], менш великі розташовані в селах [[Пічкіряєво]], [[Кустаревка]] й [[Шилово]], у містах [[Рязьк]] і [[Касимов]].

По території проходять дві автомобільні шляхи федерального значення: [[M5 "Урал"]] і [[М6 "Каспій"]]. Крім того, особливе значення мають автошлях [[Москва]] — [[Касимов]] ([[Р105]]) і напрямок [[Нижній Новгород]] — [[Муром]] — [[Касимов]] — [[Тамбов]] (автошляхи [[Р125]], [[Р124]] і [[A143]]). Загальна довжина автомобільних шляхів у Рязанській області становить 9169 км, у тому числі: муніципальних і відомчих — 2133 км; загального користування — 7036 км. Основні автомобільні вузли — [[Рязань]], [[Шацьк]], [[Касимов]].

Здійснюється судноплавство по [[Ока|Оці]] з обладнаними портами в [[Рязань|Рязані]] й [[Касимов]]і й по [[Мокша (річка)|Мокші]] на всім їхньому протязі. У перелік внутрішніх водних шляхів Росії також включені ділянки ріки [[Цна]] довжиною 47 кілометрів від устя до села [[Тенсюпіно]] Сасовського району, ріки [[Проня]] довжиною 21 кілометр від устя до села [[Перкино]] Спаського району й кілька озер-стариць із виходом в [[Ока|Оку]].

Навчальний аеродром [[Рязань|Рязані]] [[Турлатово]] здатний ухвалювати літаки будь-якого класу.

У міжобласному пасажирському сполученні особливе значення має залізничний експрес [[Москва]] — [[Рязань]] (три відправлення в добу, час у дорозі 2,5 години).

Відстань від [[Рязань|Рязані]] до [[Москва|Москви]] — 196 км.

По території регіону проходять нафтопроводи, що харчують сибірською й волзькою нафтою Московський і Рязанський НПЗ. Обсяг перекачування перевищує 20 млн т/рік ВАТ АК "Транснєфть".

Через регіон проходять магістральні газопроводи [[Нижній Новгород]] — Центр (компресорна станція [[Тума]]), [[Торбєєвка]] — [[Тула (Росія)|Тула]] (ділянка газопроводу [[Ямбург]] — [[Тула (Росія)|Тула]] з компресорними станціями Путятинська й Павелецька), [[Алгасово]] — [[Воскресенськ]] (ділянка газопроводу [[Середня Азія]] — Центр із компресорною станцією Іст'є) і історичний [[Саратов]] — [[Москва]]. У регіоні два підземні сховища природного газу: найбільше в Європі активним обсягом в 8,5 млрд м³ "Касимовське" (близько села Телебукіно Касимовського району) у Даньковськом піднятті й дослідне "Увязовське" (Чучковський район) у Гремячевськом піднятті Оцько-Цнінського валу. За рік трубами переміщається більше 24 млрд м³ газу ВАТ "[[Газпром]]".

Через регіон прокладений нафтопродуктопровід Кстовський НПЗ — Рязанський НПЗ — "Сталевий Кінь" ([[Орел]]), що перекочує паливо в [[Білорусь]], [[Україна|Україну]] й на експорт через прибалтійські порти. Продуктопровід має два відгалуження: відвід на московський кільцевий нафтопродуктопровід, що харчує в тому числі й московські аеродроми, що й примикає від Московського НПЗ трубопровід, що переправляє дизельне паливо на експорт. Обсяг перекочування нафтопродуктів через регіон перевищує 5 млн т/рік. ВАТ "Транснєфтєпродукт".

Через регіон проходить дальнемагістральна ЛЕП 2х500 кВ [[Москва]] — [[Волзька ГЕС]] (лінія зв'язує енергосистеми центру, нижнього Поволжя й півдня), до неї через основну підстанцію регіону "Михайловська" примикає ЛЕП від Смоленської АЕС.

Провідна галузь сільського господарства — [[тваринництво]] молочно-м'ясного напрямку. Розлучають велика рогата худобу, свиней, птаха, овець. Племінне [[конярство]] (2 кінезавода).

Вирощують [[ячмінь]], [[пшениця|пшеницю]], [[жито]], [[овес]], [[кормові культури]], [[цукровий буряк]], [[фрукти]] і [[ягоди]].

Загальний земельний фонд сільгосппідприємств, організацій і громадян, що займаються сільськогосподарським виробництвом, становить 2754,4 тис. га, з яких сільгоспугіддя займають 2350,4 тис. га, рілля — 1466,5 тис. га (62 %), кормові вгіддя — 833,7 тис. га.

У [[2006]] році зроблене: молока — 386,4 тис. т.; м'яса — 77,6 тис. т.; яєць — 372,4 млн шт.; зерна — 1006,5 тис. т.; цукрового буряка — 401,3 тис. т.; картоплі — 808,9 тис. т.

На 1 червня [[2005]] року в Рязанській області зареєстроване й діє 348 релігійних організацій.

Із цих організацій 311 належить Рязанській єпархії [[РПЦ|Російської Православної церкви]]. Серед монастирів можна виділити Вишенський Успенський і Солотчинський Покровський монастирі.