Вікіпедія

Заклепкове з'єднання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Chiodatura.png|thumb|250px|Заклепкове з'єднання внапуск]]
[[Файл:Nit rurkowy.jpg||thumb|250px|Заклепкове з'єднання трубчастою заклепкою]]
'''Закле́пкове з'є́днання'''  — нероз'ємне [[з'єднання деталей]] за допомогою [[заклепка|заклепок]].
 
== Класифікація ==
Рядок 8:
* ''міцні'', що забезпечують необхідну [[міцність]] з'єднання (вузли машин, конструкції споруд);
* ''щільні (герметичні)'', що забезпечують задану [[герметичність]] з'єднання (резервуари з невеликим внутрішнім [[тиск]]ом);
* ''міцнощільні'', коли вимоги ставляться і до міцності з'єднання і до його герметичності (парові котли та резервуари під високим тиском).
 
За взаємним розташуванням з'єднуваних деталей розрізняють шви ''внапуск'' і ''встик''. Останні виконують за допомогою однієї чи двох накладок.
 
За конструкцією заклепкові з'єднання поділяються на ''однорядні'' та ''багаторядні'' з розміщенням заклепок рядами чи у шаховому порядку. У залежності від числа зрізів шви називають одно- двозрізними чи багатозрізними. За типом заклепки: з суцільною та трубчастою заклепкою.
Рядок 17:
Заклепкові з'єднання проявляють свої переваги в наступних умовах:
* при наявності суттєвих вібраційних навантажень у відповідальних конструкцій (мосто-, судно- та авіабудування);
* у з'єднаннях, нагрівання яких при зварюванні недопустиме через небезпеку [[відпуск сталей|відпуску]] термооброблених деталей чи температурних їх деформацій;
* для з'єднання деталей, що не підлягають [[зварювання|зварюванню]] (наприклад, кріплення фрикційних накладок в гальмах та [[фрикційна муфта|фрикційних муфтах]], при виготовленні одягу та взуття).
 
== Недоліки заклепкових з'єднань ==
* Трудомісткість процесу. Процес створення з'єднання вимагає [[свердління]] отворів, встановлення заклепок, клепки, котрі мало піддаються [[автоматизація|автоматизації]].
* Підвищена матеріаломіскість з'єднання. З'єднання ослабляє основну деталь, тому її слід робити товстішою. Навантаження припадає на заклепки, тому їх сумарний переріз повинен відповідати навантаженню.
* Недостатня герметичність з'єднання, що вимагає додаткових затрат на геметизацію конструкцій.
* Технологія монтажу супроводжується шумом і вібрацією.
 
== Виготовлення заклепкових з'єднань ==
[[Файл:Rivetage à chaud.jpg|thumb||Утворення заклепкового з'єднання: <br /> 1 -&nbsp;— заклепка; 2 -&nbsp;— підкладка; 3 -&nbsp;— інструмент]]
Довжина ''l'' заклепки перед монтажем визначається з умови:
: <math>l = \Sigma \delta + (1,5...1,7)d ,</math>
де <math>l = \Sigma \delta </math>&nbsp;— сумарна товщина з‘єднуванихз'єднуваних деталей;
: ''d''&nbsp;— діаметр стрижня заклепки.
 
Для полегшення втановленнявстановлення заклепки діаметр отворів у з'єднуваних деталях виконують більшим на 0,5...1 5…1&nbsp;мм за діаметр стрижня заклепки перед монтажем. Отвори під заклепки виконують в металевих деталях товщиною до 25 &nbsp;мм методом обробки тиском, у решті випадків &nbsp;— свердлять. Клепання сталевими заклепками діаметром до 10 &nbsp;мм, а також заклепками з латуні, міді і легких сплавів усіх діаметрів виконуються холодним способом, а іншими заклепками &nbsp;— гарячим способом. Для фіксації склепуваних деталей використовують центрувальні [[штифт]]и або спеціальні установчі пристрої.
 
При гарячому клепанні кінець заклепки нагрівають до пластичного стану (температура 1000...11001000…1100°С) у вугільних, газових чи електропечах. Далі заклепку вводять в отвори деталей, що підлягають з'єднанню, після чого, підтримуючи голівку, осаджують протилежний кінець заклепки інструментом ударної або пресової дії і формують замикаючу голівкуголовку. При вистигання заклепка скорочується, стискаючи скріплювані деталі.
 
== Див. також ==▼
* [[Складання машин]]▼
* [[Заклепка]]▼
* [[Люверс]]
 
== Джерела ==
Рядок 48 ⟶ 53:
}}
* ''Коновалюк Д.&nbsp;М., Ковальчук Р.&nbsp;М.'' Деталі машин:&nbsp;Підручник .-Вид. 2-ге .-К.:&nbsp;Кондор, 2004.&nbsp;-584 с. ISBN 966-7982-22-Х
* ''Орлов П. И.'' Основы конструирования: Справочно-методическое пособие. В 2-х кн. Кн. 2. &nbsp;— 3-е исправл. &nbsp;— М.: Машиностроение, 1988. &nbsp;— С. 544. &nbsp;— ISBN 5-217-00223-9
 
▲== Див. також ==
▲* [[Складання машин]]
▲* [[Заклепка]]
 
[[Категорія:Деталі машин]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Заклепкове_з%27єднання