Відмінності між версіями «Мармурова печера»

м
→‎Опис: replaced: м. в → м вза допомогою AWB
м (→‎Опис: replaced: м. в → м вза допомогою AWB)
У галереї «Тигровий хід» склепіння печери опускається, і тут добре видно дзвіноподібні поглиблення, що були промиті напірними водами та згодом прикрашені сталактитами. Сюди веде зручний тунель у монолітній породі, що прокладено на місці виявленого вузького [[Сифон (гідрографія)|сифонового]] каналу. Мальовничі натічні колони розділяють галерею на окремі зали. На дні видно невеликі ванночки з водою. Натічні завіски, кам'яні [[водоспад]]и, каскади гурових озер, «печерні перли», унікальна ніша «геліктитових квітів». З екскурсійної доріжки можна побачити дно колодязя, де на глибині 6 м було знайдено кістки [[ведмідь печерний|печерного ведмедя]].
 
Таємничою темрявою оповито залу «Перебудови». Але темрява відступає в промінні прожекторів, і тоді приголомшують її розміри. Це одна із найбільших обладнаних залів світу: площа її 4 тис. м², висота — понад 20 м. Величезні кам'яні брили покривають дно. Східну стіну зали на висоту 6—8 м. вкрито білосніжним коралітовим килимом кам'яних квітів, протяжність якого близько 40 м. Унікальним є 7-метровий сталагміт, що лежить на боці і має назву «Башта, що впала». А поряд із велетнем — витончені крихкі мережива — гурові озерця, на дні яких знаходять так звані «печерні перли».
 
Гарний вигляд відкривається з гребеня однієї з найбільших в Європі кальцитових гребель (ширина основи 56 м). У центрі «Палацової зали», частину якої видно з греблі, розташовані грандіозні натічні колони «Король» і «Королева зі свитою» — сталагмітами різних форм. Гурові озера прямують до «Глиняної зали». Натікань в ньому небагато, але кожне — неповторне. Тут і закінчується «Головна галерея».