Марія-Антуанетта: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
UkrSimf (обговорення | внесок)
UkrSimf (обговорення | внесок)
Рядок 5:
Марія Антуанетта з'явилася на світ 2 листопада 1755 у Відні і була 15 дитиною [[Марія Терезія|Марії-Терезії]] та імператора [[Франц I (імператор Священної Римської імперії)|Франца I Лотаринзького]]. [[Ерцгерцог|Ерцгерцогиня]] була названа на честь Діви Марії, святого Антонія Падуанського, свого старшого брата [[Йосип II|Йозефа]] і святого Іоанна. Усіх попередніх своїх дітей Марія-Терезія привела на світ без будь-яких проблем. Під час пологів останньої доньки виникли серйозні ускладнення, лікарі навіть побоювалися за життя матері. Важкі пологи та землетрус в Лісабоні, який відбувся 1 листопада 1755 і забрав багато життів, стали трактуватися як погані ознаки для новонародженої. Особливо враховуючи той факт, що хрещеними батьками Марії Антуанетти були король і королева Португалії, хоча їх представниками були ерцгерцог Йозеф і ерцгерцогиня Марія-Анна.
Дитинство і юність Марії Антуанетти пройшли при дворі, в основному в палаці [[Шенбрунн]], в колі великої і люблячої сім’ї, яка однак дотримувалася суворих правил. Уже починаючи з трьох років, подібно до інших членів своєї сім’ї жіночої статі, вона повинна була носити корсет. Виховання в імператорській родині починалося з самого раннього віку і базувалося на суворойсуворій програмі, розробленій Марією-Терезією спеціально для своїх дітей. Програма занять включала в себе уроки танців, відвідування театральних вистав, уроки історії, живопису, правопису, вивчення теорії управління державою, трохи математики та іноземних мов. Дівчаткам також викладалися рукоділля і мистецтво ведення світської бесіди. Незважаючи на старання Марії-Терезії сучасники відзначали, що принцеса не відзначалася великою любов'ю до знань. Дівчинка надавала перевагу іграм над заняттями, а мати до певного часу не звертала увагу на її освіту. Марія Антуанетта погано писала німецькою і французькою мовами, її музична освіта бажала кращого (хоча вчителем був сам [[Крістоф Віллібальд Ґлюк|Ґлюк]]), знання з історії та географії також були поверхневими. За рекомендацією єпископа Орлеанського в якості вихователя їй був призначений абат Вермон. Вермон вказував на наявність у маленької Марії Антуанетти шарму, чудового характеру і вміння себе тримати. Вермон зазначав, що:
{{початок цитати}}У неї більше інтелекту, ніж можна було припускати, але, на жаль, через незібраність в свої дванадцять років вона не звикла його концентрувати. Трошки ліні і багато легковажності ускладнюють заняття з нею. Шість тижнів я викладав їй основи витонченої словесності, вона добре сприймає предмет, але мені поки не вдалося змусити її глибше зацікавитися викладений матеріалом, хоча я і відчуваю що здібності до цього у неї є. Я зрозумів нарешті, що добре засвоює вона лише те, що одночасно і розважає її. <ref name="Ц">Цвейг С. Мария Антуанетта. Портрет ординарного характера / Мария Стюарт. Мария Антуанетта. — М.: Мысль, 1992, с.с. 361—362. ISBN 5-244-00654-1</ref>.{{кінець цитати}}