Судова практика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InClarus (обговорення | внесок)
InClarus (обговорення | внесок)
Рядок 43:
Україна належить до романо-германської правової сім’ї. Одним з дискусійних питань щодо судової практики є визначення її правового статусу, як окремого джерела права.
 
Попри традиційні для радянської науки повне заперечення судової практики як джерела права чи твердження, що судова практика може бути джерелом права хіба що лише в тій частині, в якій вона відображена в роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду, сучасна доктрина змінюється в цьому питанняпитанні.
 
Фактично, поступово судова практика визнається джерелом права в повному обсязі (рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, інших судових інстанцій у конкретних справах). Це відображає реальне місце результатів суддівської діяльності серед джерел права.
 
Відповідна роль судової практики поступово визнається, оскільки закони та інші нормативно - правові акти регулюють суспільні відносини в узагальненій, абстрактній формі. Застосовуючи закон, суд часто не знаходить правової норми для вирішення даної справи. Тому судам потрібно так витлумачити подібну діючу норму, щоб поширити її на даний випадок і покласти в основу свого рішення, це тлумачення застосовується в практиці іншими судами, отримуючи обов'язкову силу і стаючи судовим прецедентом.