Вікіпедія

Таджицька мова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Addbot (обговорення | внесок)
Боти
140 524 редагування
м Вилучення 74 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q9260
м правопис
Рядок 3:
| Назва=Таджицька мова
| Самоназва = Забони тоҷикӣ
| Поширена_в={{Прапорець|TJK}} [[ТаджикістанТаджикистан]],<br />{{Прапорець|UZB}} [[Узбекистан]],<br /> {{Прапорець|AFG}} [[Афганістан]],<br /> {{Прапорець|KGZ}} [[Киргизстан]]
| Регіон=[[Середня Азія]]
| Кількість_носіїв = 40 мільйонів
Рядок 25:
|}}
 
'''Таджицька мова''' ({{lang-tg|Забони тоҷикӣ}} {{lang|tg-Latn|''tojikí''}} {{IPA2|tɔːdʒɪˈkiː}})&nbsp;— одна з південно-західної групи [[іранські мови|іранських мов]]. Розповсюджена у [[ТаджикістанТаджикистан]]і, [[Узбекистан]]і, [[Киргизстан]]і, північному [[Афганістан]]і та, частково, в [[Іран]]і. Загальна кількість мовців за різними даними сягає від 38 до 40 мільйонів. [[Діалект]]и підрозділяються за такими групами: північні (регіони [[Бухара|Бухари]], [[Самарканд]]у, [[Ферганська долина|Ферганської долини]], Пенджикента), центральні (Зеравшанський регіон), південні (каратегінські, кулябські, роґські, [[бадахшан]]ські), а також південно-східні (дарвазькі).
 
Таджицька є близькоспорідненою з [[фарсі]] та афганським [[дарі]] настільки, що деякі лінгвісти вважають їх скоріш діалектами, аніж окремими мовами. В будь-якому разі люди, що говорять таджицькою, фарсі чи дарі, цілком розуміють одне одного.
Рядок 90:
Нова перська мова була мовою міжнаціонального спілкування Центральної Азії протягом сторіч, хоча врешті решт ця роль відійшло до чагатайської мови, завдяки переселенню в регіон тюркомовних племен зі сходу. Починаючи з XVI сторіччя, таджицька перебувала під впливом сусідніх тюркських мов, особливо узбецької, яка в значній мірі замінила таджицьку в більшості областей сучасного [[Узбекистан]]у. В більшості областей [[Туркменістан]]у, наприклад, у [[Мерв]]і, таджицька сьогодні фактично не вживається. Проте таджицька частково збереглася в [[Узбекистан]]і, переважно в містах&nbsp;— [[Самарканд]]і, [[Бухар]]і та [[Сурксондар'я|Сурксондар'ї]].
 
Створення [[Таджикістан|Таджицька Радянська Соціалістична Республіка|Таджицької Радянської Соціалістичної Республіки]] усередині [[Радянський Союз|СРСР]] у 1929 допомогло зберегти таджицьку, яка разом з російскою стала державною мовою республіки. Велика кількість таджиків залишилися за межами республіки, здебільшого в Узбекистані, що стало джерелом напруги між таджиками і узбеками. Ні [[Самарканд]], ні [[Бухара]] не увійшли до складу Таджицької РСР, незважаючи на їх величезну історичну роль в таджицькій історії. Після створення Таджицького РСР чимало етнічних таджиків виїхало з Узбецької РСР особливо до столиці [[Душанбе]], що справило істотний вплив на політичне, культурне та економічне життя республік. Вплив цього притоку етнічних таджицьких іммігрантів з Узбецької РСР більше всього доводить той факт, що літературна таджицька мова заснована саме на північно-західних діалектах, а не на центральних, якими говорять в Душанбе і сусідніх областях.
 
[[Фонетика]] таджицької включає 6 [[голосний звук|голосних]] та 24 [[приголосний звук|приголосних]] звуки. [[Граматика|Граматична]] будова&nbsp;— флективно-аналітична. [[Іменник|Іменники]] втратили давню систему відмінювання. Відсутні категорії [[відмінок|відмінку]] та [[рід (мовознавство)|роду]]. Відмінкові стосунки висловлюються синтаксично. Розповсюдженим засобом зв'язку між іменами є [[ізафет]]. [[Дієслово]] має багато аналітичних форм та сполучень. [[Час (мовознавство)|Часові]] значення тісно переплетені з [[вид (мовознавство)|видовими]]. Дієслово розрізняє такі [[Спосіб (мовознавство)|способи]]: дійсний, наказовий, умовний, припустимий. Форми перфекта деякі дослідники вважають особливим способом&nbsp;— неявним або аудитивним.
 
[[Літературна мова]] сягає єдиної [[фарсі|перської мови]] IX&nbsp;— XV століть. У радянську епоху літературну перську мову на території ТаджикістануТаджикистану було виокремлено у мову таджицьку та наближено її до розмовної.
 
Перші писемні пам'ятки ([[арабське письмо|арабським письмом]]) припадають на IX століття. Починаючи з радянських часів, для запису таджицької мови користуються [[кирилиця|кирилицею]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Таджицька_мова