Військово-морський флот СРСР: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 32:
Родами сил ВМФ СРСР були підводні сили, надводні сили, морська авіація, берегові ракетно-артилерійські війська,[[розвідувально-диверсійні сили спеціального призначення]](бойові плавці), [[морська піхота]].
ВМФ СРСР був другий за потужністю флот у світі після ВМС США.
== Історія флоту ==
=== Стан ВМС РСЧФ на момент закінчення [[Громадянська війна у Росії|Громадянської війни]] ===
Громадянська війна у Росії призвела до різкого скорочення корабельного складу Робітничо-Селянського Червоного Флоту (РСЧФ). Через величезні втрати бойових кораблів (потоплених, захоплених противником, інтернованих [[Антанта|Антантою]], або повністю втратили боєздатність) загальна водотоннажність кораблів РСЧФ на початок 1921 становило всього лише 16,2% від сумарного водотоннажності Російського імператорського флоту. У 1921 році в порівнянні з 1917 роком в бойовому складі флоту залишалося всього 5,5% [[Лінійний корабель|лінійних кораблів]], 0% [[Крейсер|крейсерів]], 10% ескадрених міноносців, 5,8% [[Підводний човен|підводних човнів]], 2,7% мінних і мережевих загороджувачів, 4,9% канонерських човнів, 7,2% посильних і сторожових суден. Втрати протимінних кораблів і катерів були найменш чутливими, а найбільш важкими - у класі крейсерів.
Загальна деградація торкнулася і інші роду сил флоту. Так, число батарей берегової артилерії на [[Балтійське море|Балтиці]] скоротилося в три рази, на [[Чорне море|Чорному морі]] - в два рази, а на Півночі Росії система берегової оборони взагалі перестала існувати. Авіаційні частини РСЧФ були ліквідовані у 1920 році, і в оперативному підпорядкуванні флотських командирів залишилися лише нечисленні повітряні загони, у складі яких до початку 1921 було всього 36 застарілих літаків з високим ступенем фізичного зносу.
Взятий радянським урядом курс на скорочення флоту призвів до того, що з березня 1921 по грудень 1922 чисельність особового складу РСЧФ була скорочена з 86 580 до 36 929 людей, а обсяг асигнувань на військове суднобудування і судноремонт - скорочені приблизно в 3,3 рази.
=== РСЧФ СРСР під час Німецько-радянської війни ===
22 червня 1941, о третій годині ночі, німецька авіація здійснила нальоти на головну базу [[Чорноморський флот (СРСР)|Чорноморського флоту]] в [[Севастополь|Севастополі]] і на [[Ізмаїл]]. У Севастополі були скинуті, з метою заблокувати ЧФ, на вхідних фарватер бази і в Північній бухті електромагнітні міни. Авіацію противника зустрів вогонь зенітної артилерії і кораблів Дунайської флотилії. Повітряним атакам піддалися також Лієпайська і Ризька військово-морські бази. Магнітні міни були скинуті з літаків в районі [[Кронштадт|Кронштадта]]. Бомбили і головну базу Північного флоту-Полярний. Тоді, в третій годині ночі 22 червня, доповівши в [[Кремль (московський)|Кремль]] про наліт на Севастополь, адмірал [[Кузнєцов Микола Герасимович|Кузнєцов]], не чекаючи вказівок зверху, наказав усім флотам: «Негайно розпочати постановку мінних загороджень за планом прикриття».
Головним противником флоту з початком війни стали не морські, а [[Повітряні сили|повітряні]] і сухопутні сили противника. Головним в бойовій діяльності флоту стало сприяння приморському флангу сухопутних військ в обороні і настанні (за роки війни до 85% боєзапасу корабельної артилерії було витрачено по берегових цілях і до 40% літако-вильотів морської авіації було вироблено для нанесення ударів по сухопутних військах).
Друга за значимістю група завдань - порушення морських комунікацій противника, захист своїх комунікацій, знищення сил противника в морі, нанесення ударів по об'єктах на його узбережжі і території. Вирішуючи ці завдання, РСЧФ провів 88 операцій, з них 23 рази залучався до участі в армійських і фронтових операціях.
Доля Другої світової війни вирішувалася на сухопутному фронті, тому плани флоту і його дії підпорядковувалися найчастіше інтересам угруповань сухопутних військ на приморських напрямках. У роки війни Військово-морський Флот направив на сухопутні фронти понад 400 тис. осіб.
Багато транспортних та допоміжних суден, було переобладнано у бойові кораблі,які увійшли до складу РСЧФ.
=== Стан ВМФ СРСР на кінець 1980-х років ===
До складу сил флоту (стратегічних і загального призначення) входило більше 100 ескадр і дивізій, а загальна чисельність особового складу ВМФ СРСР становила близько 450 000 (в тому числі 12,6 тис. в морській піхоті). Витрати на ВМФ СРСР у 1989 році склали 12080000000 [[Рубль СРСР|рублів]] (при загальному військовому бюджеті в 77294000000 рублів), з них 2993 млн рублів на закупівлю кораблів і катерів і 6531 млн на технічне оснащення). У бойовому строю флоту перебувало 160 надводних кораблів океанської і дальньої морської зони, 83 стратегічних атомних підводних ракетоносців другого покоління, 113 багатоцільових атомних підводних човнів і 254 дизель-електричних.
А. С. Павлов наводить такі дані по складу ВМФ СРСР на кінець 1980-х років: 64 атомні і 15 дизельних підводних човнів з балістичними ракетами, 79 підводних човнів з крилатими ракетами (у тому числі 63 атомні), 80 багатоцільових торпедних атомних підводних човнів (усі дані по ПЛ на 1 січня 1989 року), чотири авіанесучих корабля, 96 крейсерів, есмінців і ракетних фрегатів, 174 сторожових і малих протичовнових кораблі, 623 катери і тральщика, 107 десантних кораблів і катерів. Всього 1380 бойових кораблів (не рахуючи допоміжних суден), 1142 бойових літака (всі дані по надводних кораблях на 1 липня 1988 року).
На 1991 рік на суднобудівних підприємствах СРСР будувалося: два [[Авіаносець|авіаносці]] (у тому числі один атомний), 11 атомних підводних човнів з балістичними ракетами, 18 багатоцільових атомних підводних човнів, сім дизельних підводних човнів, два ракетних крейсера (у тому числі один атомний), 10 ескадрених міноносців і великих протичовнових кораблів і ін.
== Командувачі ==
| |||