Суд присяжних: відмінності між версіями

'''Суд присяжних''' — форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя. Як самостійний соціально-політичній інститут складається з окремої колегії присяжних засідателів та професійного судді чи суддів. Колегія присяжних засідателів виокремлена та наділена [[повноваження]]ми приймати власні рішення без участі професійного судді (суддів), що убезпечує народ від свавілля держави. Суд присяжних, як соціально — політичний інститут існує в [[Англія|Англії]], [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Швеція|Швеції]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Данія|Данії]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Австрія|Австрії]].

 

 

Теперішнє використання терміну дало поштовх класифікації сучасних, існуючих в різних країнах судів, які національним законодавством визначаються як суди присяжних. Так, суди присяжних пропонується кваліфікувати: із роздільними колегіями — Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Гонконг, Швеція, Росія (з 1993 р.), Іспанія (з 1995 р.); із роздільно-спільною колегією, коли після винесення присяжними вердикту остаточне рішення приймається спільно з професійними суддями — Бельгія, Данія, Австрія, Норвегія. Із спільною із професійними суддями колегією — Німеччина, Італія, Франція, Греція, Україна. Останні, власне, судами присяжних можна вважати лише умовно.