'''Реду́т''' ({{lang-fr|redoute}}, ''сховище, опорний пункт'') — [[фортифікаційні споруди|фортифікаційне укріплення]] замкненого виду, як правило (але не обов'язково) земляні, з [[Вал (оборонна споруда)|валом]] та [[Рів (оборонна споруда)|ровом]], призначені для кругової оборони. Будувався частіше всього в формі чотирикутника, хоча існували і пяти-, шестикутові редути. Зазвичай мав в довжину 50-200 кроків, в залежності від чисельності гарнізону, що нараховував 200-800200–800 чоловік.
Редут складався з зовнішнього рову, вала з земляною ступінню з [[горжа|горжевого]] [[фас]]а (тильної сторони), причому за ним встановлювали насип (''Траверс'') для обстрілу ворога, якщо він намагатиметься використати прохід.
Редути відомі з [[XVI]] століття]], широко використовувались в [[XVII]]-–[[XIX століття]] століттяхх в якостіролі [[Опорний пункт (військова справа)|опорних пунктів]]. Входили в склад прикордонних укріплень Російської імперії. Петро I одним з перших успішно застосував систему редутів в польовій битві (див. [[Полтавська битва]]). В [[Російсько-японська війна|російсько-японській війні]] застосовувались в польових укріпленнях позицій.
Редути втратили своє значення на початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] через велику уразивість від вогню [[артилерія|артилерії]].
== ДивисьДив. також ==
* [[Фортеця]]
* [[Бастіон]]
Рядок 15 ⟶ 14:
* [[Каземат]]
* [[Пунт]]
{{Портал|Фортифікація}}
== Література ==
* {{УРЕ}}, К., 1979.
* Пірко В. О. Оборонні споруди...споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім - — Донецьк, 2007. - — 176 с.
