Барнич Ярослав Васильович: відмінності між версіями

У 1906—1914 роках навчався в [[Коломия|Коломийській]] гімназії. 1914 року добровольцем вступив до легіону [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]]. У жовтні 1915 року склав гімназичнийгімназійний іспит зрілості у [[Відень|Відні]].

Разом із [[Михайло Гайворонський|Михайлом Гайворонським]] Ярослав Барнич організував смичковийструнний квартет Українських січових стрільців, до складу якого увійшли [[Баландюк Антін|Антін Баландюк]] і [[Роман Лесик]]. 1916 року Барнич став диригентом Українського театру товариства «Бесіда» у [[Львів|Львові]] (керівник А. Будзинськимй). Було поставлено «Хату за селом», «Гриця», «Наталку Полтавку», «Катерину», «Гальку» та ін.

1924 року Барнич закінчив [[Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка]] (викладачі Е. Зуна, О. Ясеницька-Волошин, [[Барвінський Василь Олександрович|Василь Барвінський]]). Ще декілька років пішло на пошуки роботи. Носили його дороги то в Ужгород, де був диригентом оркестру місцевого театру, то в Самбір, де вчителював. В 1929 р. – переїзд до Станиславова (тепер Івано-Франківськ), вчительська праця в школах, гімназіях, семінарії сестер Василіянок, державному Музичному інституті ім. С. Монюшка, польській Вищій школі ім. Ф. Шопена, диригування тамтешнім "Бояном”. Це був особливо творчий період композитора.