Турку: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 77 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q38511
граматичні помилки
Рядок 45:
Засноване новгородцями як торгівельне поселення (первинна назва ''Торг'') в підвласній тоді їм області фінського племені [[емь]] хямі.
 
[[Абоський замок]] (Åbohus, Slottet, потім — в'язниця) побудований в [[1156]] році, при шведському королі [[Еріке IX]], який завоював південну частину Фінляндії, але значним містом [[Або]] став не раніше [[XIII]]ст. У 1198 році карели з новгородцями захватили та пограбували Або, який тоді був опорним пунктом [[Швеція|Швеції]] в Фінляндії. В [[1300]] р. обраний резиденцією [[архиєпископ]]а фінляндського; в [[1318]] р. знову захоплений новгородцями. У [[1323]] р. коли сутички з [[Росія|Росією]] завершились, починається розквіт Або. У [[1628]] р. [[Густав II Адольф]] запровадив [[гімназія|гімназію]], яка в [[1640]] р. зусиллями графа Петра Браге була преобразованаперетворена в університет (Королівську академію Або).
 
[[28 серпня]] [[1713]] року росіяни, на чолі з царем [[Петро I|Петром I]] та [[Апраксін|генерал-адміралом графом Апраксіним]] вступили в місто і утримували його до [[1721]] року, тобто до кінця війни. Під час шведської війни [[1741]]-[[1743|43]] років росіяни, на чолі с графом Брюсом, зайняли Або [[8 вересня]] [[1742]] року і заклали тут верф. Після цієї війни, яка закінчилась Абоським миром, шведи володіли Або до [[10 березня]] [[1808]] року, коли генерал Шепелев зайняв Або, який потім відійшо Росії по Фрідріхсгамському миру, причому він зберіг значення столиці країни до [[1819]] року, коли фінський сенат був переведений у Гельсінгфорс([[Гельсінки]]), після пожежі [[1827]] року туди ж було перенесено й університет.
 
[[Файл:Turkucastle.jpg|thumb|left|200px|Замок в м. Турку]]
Після цієї пожежі, яка практично повністю знищила місто, він був відновлений по новому плану, з прамимипрямими широкими вулицями, будинки низькі, практично скрізь кам'яні. Передмістя дійшли до Лілль-Хейккіля, Куппіс (цілюще джерело св. Гейнріха, водою якого, за легендою, були похрещені перші прийнявщіприйнявші християнство фіни), Каріна і Стор-Хейккіля. У [[XIX]] ст. — [[Або]] губернське місто Фінляндії, кінцевий пункт віткигілки Тойала-Або фінської залізниці, місце перебування губернатора, лютеранського архієпископа, іноземних консулів, судової палати (Hofratt, з [[1623]] р.). За даними [[1880]] р. [[фіни]] становили 53,6 %, [[шведи]]—41,9 %.
 
Після [[1918]] офіційною назвою міста стало Турку, хоча й назва Або широко вживається, через значну шведську меншину. Знову були відкриті шведський ([[Академія Або]]) та фінський ([[Університет Турку|Академія Турку]]) університети.