Дозова компенсація: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[File:Dosage compensation uk.svg|thumb|right|200px|Механізми дозової компенсації у ''[[Caenorhabditis elegans]]'', ''[[Drosophila melanogaster]]'' і ''[[Homo sapiens]]'']]
{{edited|Zlir'a}}
[[Файл:Sd4hi-unten-crop.jpg|thumb|180px|right|Ядро жіночої клітини: зверху зафарбовані тільки X хромосоми (Xi — інактивована, Xa — активна), знизу ядро зафарбована [[DAPI]], стрілочкою показане [[тільце Барра]]]]
'''Дозова компенсація генів''' — [[епігенетика|епігенетичні]] механізми, що дозволяють урівняти дозу [[зчеплене зі статтю успадкування|зчеплених зі статтю генів]] у самців і самиць видів, у яких [[визначення статі]] відбувається за допомогою [[статеві хромосоми|статевих хромосом]]. Так, наприклад, у самців [[ссавці]]в гени [[X хромосома|X хромосоми]], не враховуючи [[псевдоавтосомні ділянки]], наявні в одній копії, а у самиць — у двох. Оскільки така різниця могла би призвести до серйозних аномалій, існують механізми дозової компенсації генів, не пов'язаних безпосередньо із визначенням статі. У ссавців це здійснюється за допомогою [[інактивація X хромосоми|інактивації однієї X хромосоми]] у клітинах самиць, таким чином, що у кожній [[соматична клітина|соматичній клітині]] особини будь-якої статі на [[плоїдність|диплоїдний]] набір хромосом припадає тільки одна активна X хромосома.
 
== Історія дослідження ==
[[Файл:Mary Frances Lyon.png|thumb|180px200px|right|[[Мері Лайон]] — авторка гіпотези про інактивацію X хромосоми як механізм дозової компенсації генів у ссавців]]
1949 року [[Мюррей Барр]] і [[Еварт Бертрам]], досліджуючи [[каріотип]] клітин котів, помітили, що у [[клітинне ядро|ядрах]] самиць наявне щільне тільце відмінне від [[ядерце|ядерця]], проте його немає у котів чоловічої статі. Вони називали цю структуру статевим [[хроматин]]ом, пізніше вона стала більш відома як [[тільце Барра]]. 1959 Сусуму Оно з'ясував, що тільце Барра — це X хромосома.
 
Рядок 27 ⟶ 26:
|style="color:#B51249; font-weight: bold;"|2
|}
[[File:Tortoiseshellshorthair.JPG|thumb|right|180пкс200пкс|Кішка із мозаїчним черепаховим забарвленням, що формується внаслідок випадкової X інактивації]]
Із отриманих результатів був зроблений висновок, що клітини мають якийсь механізм «рахування» X хромосом і залишають одну активною на пару аутосом.
На користь гіпотези про випадковість вибору хромосоми, що підлягатиме перетворенню у [[гетерохроматин]], свідчило спостереження мозаїчного забарвлення [[гетерозигота|гетерозиготних]] самиць мишей по X-зчеплених генах, що відповідають за забарвлення хутра. Мозаїчність виникає через те, що інкивація однієї із X хромосом відбувається у клітинах зародка приблизно у період [[гаструляція|гаструляції]] і [[мітоз|мітотично]] успадковується, таким чином клон кожної із цих клітин зберігатиме активною одну й ту ж X хромосому: материнського або батьківського походження. Схожі результати, що свідчили про мозаїчність, були отримані при дослідженні [[ізоформа|ізоформ]] [[глюкозо-6-фосфатізомераза|глюкозо-6-фосфатізомерази]] у людей, що кодується геном X хромосоми.
Рядок 43 ⟶ 42:
 
=== У ссавців ===
[[Файл:Sd4hi-unten-crop.jpg|thumb|180px200px|right|Ядро жіночої клітини: зверху зафарбовані тільки X хромосоми (Xi — інактивована, Xa — активна), знизу ядро зафарбована [[DAPI]], стрілочкою показане [[тільце Барра]]]]
{{Main|Інактивація X хромосоми}}
==== Випадкова інактивація X хромосоми ====