Верхова їзда: відмінності між версіями

 

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі [[вершник]]а, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. [[Східні народи]] переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі [[Південна Америка|Південної Америки]] (ковбої) почасти наші [[козаки]] і [[Аборигени|тубільці]] [[Кавказ]]у і більшість їздців-самоучок, напр. [[фермер]]и, [[селяни]] тощо Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі [[європейські народи]] прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

 

{{transport-stub}}

 

[[Категорія:Верхова їзда|*]]