Апендикс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Chambo31 (обговорення | внесок)
Зміна перекладу слова «appendix» з «відросток» на «додаток». Мімфоїдні вузлики.
Рядок 18:
}}
 
'''Апе́ндикс''' (від {{lang-la|appendix vermiformis}} — придаток) хробакоподібнийдодаток відросток,хробаковидний/додаток щочервоподібний) локалізується ввиріст кінцевійна частинікуполі [[сліпа кишка|сліпої кишки]] [[людина|людини]] та деяких [[Хребетні|хребетних тварин]]. Відноситься до лімфоїдних органів травної системи.
 
== Анатомія та морфологія ==
Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій здухвинній ділянці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола [[сліпа кишка|сліпої кишки]]. Приблизно у 1-3% людей апендикс із куполом [[кишківник|кишки]] може переміщатись у інші [[ділянки живота]]: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.
 
Зовні А. вкритий очеревиною (іноді&nbsp;— лише наполовину). Стінка А., крім <tt>[[очеревина|очеревини]]</tt>, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та [[слизова оболонка|слизової оболонки]], що вистилав його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.
Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600 - 800. У людей старше 50 - 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100 - 150.
 
Запалення апендикса викликає хворобу. <tt>[[апендицит]]</tt>.
 
== Література ==
Рядок 31 ⟶ 33:
* {{УРЕ}}
* Шпитальна хірургія / Ред. Л.&nbsp;Я.&nbsp;Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с.(С.363-364) ISBN 966-7364-02-X
* Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М.Р. Сапина. - 4-е изд., стереотипное, - М.: Медицина, 1997. - 560 с.: ил. - ISBN 5-225-4444-1/
 
[[Категорія:Анатомія травної системи]]