Вікіпедія

Географічне профілювання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Addbot (обговорення | внесок)
Боти
140 524 редагування
м Вилучення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q2216067
Рядок 5:
На додачу до визначення найбільш вірогідної території проживання правопорушника, розуміння просторової моделі серії злочинів та характеристик місця злочинів може допомогти слідчим отримати іншу корисну інформацію, як-то, чи був злочин опортуністичним, та ступінь обізнаності правопорушника з місцем злочину. Це базується на зв’язку між мисливською поведінкою правопорушника та його/її некримінальним життям.<ref name="ReferenceA">Wortley and Mazerolle 2008, p. 136.</ref> Популярність географічного профілювання зростає; в поєднанні з профілюванням правопорушника воно може бути корисним засобом для розслідування серійних злочинів.
== Історія ==
Незважаючи на те що просторовий метод аналізу використовується слідчими вже дуже багато років (згадаймо слідчих, які збиралися навколо великої карти міста з встромленими в неї булавками), формалізований процес відомий сьогодні як географічне профілювання зародився під час дослідження проведеного в Школі кримінології Університету Саймона Фрейзера ([[Британська Колумбія]], [[Канада]]) в 1989 р.<ref>{{cite web |url=http://www.ncjrs.gov/html/nij/mapping/ch6_1.html |title=Geographic profiling |work=Mapping Crime: Principle and Practice |publisher=National Institute of Justice |last=Harries |first=Keith |date=December 1999 |accessdate=2011-03-14|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILP452Zb|archivedate=2013-07-24}}</ref> Провідний розробник методики – Д-р Кім Россмо, колишній слідчий поліції в м. [[Ванкувер]], [[Канада]]. Його метою було створити карту за допомогою аналітичного складання карти злочину, щоб відобразити найбільш вірогідне місце проживання серійного правопорушника. Модель географічного профілювання базується на припущенні про те, що правопорушники більш схильні вибирати своїх жертв та скоювати злочини сконцентровано неподалік своєї домашньої адреси. Наразі методика застосовується в деяких правоохоронних органах [[США]], [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Європа|Європи]]. Вона була спочатку розроблена для розслідування насильницьких злочинів, але також її почали активно використовувати і для майнових злочинів.
 
Зважаючи на численні дослідження, більш важливим стало вивчення звичних подорожей правопорушників, задля визначення просторового вектора кримінальної активності. Ці території стають зоною комфорту для злочинців-хижаків, де вони скоюють злочини з почуттям безпеки. Отже, кримінальні дії відповідають функції спадання від відстані, тобто чим далі знаходиться простір регулярної активності правопорушника, тим менш ймовірним є те, що дана особа буде виявляти хижацьку кримінальну активність. Однак, існує також буферна зона, де правопорушник буде уникати скоєння злочину надто близько до свого будинку, щоб згодом сусіди його не ідентифікували.<ref>Hicks and Sales 2006, p. 221.</ref>
Рядок 44:
Включаючи ці фактори до профілю, можна отримати географічну модель, яка проливає світло на мобільність злочинця, методи його пересування, можливість переходити межі та найголовніше – ймовірне місце проживання. Важливо визнати таку просторову умисність, визначити зону комфорту злочинця та його бажання скоювати злочини на території, яка йому знайома. Однак, реальність може бути значно складнішою, злочинець може мати багато опорних просторових точок, як-то, дім, робота чи інше важливе для нього місце.<ref>Lersch 2007, p. 250.</ref>
== Засоби ==
Географічне профілювання – це засіб розслідування, який можна розглядати як систему стратегічного інформаційного менеджменту, що допомагає правоохоронцям працювати з великим обсягом інформації в ході розслідування. Воно зосереджено на географічних аспектах злочину і передбачено для потреб розслідування серійних злочинів.<ref name="ReferenceA"/> В межах цього підходу Россмо розробив комп’ютеризований алгоритм географічного профілювання, що називається кримінальне географічне прицілювання<ref>{{cite web |url=http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:bOu1XDo6-JUJ:www.popcenter.org/library/crimeprevention/volume_04/10-Rossmo.pdf+criminal+geographic+targeting&hl=en&gl=ca&pid=bl&srcid=ADGEESiZoaw4wzfILEGyj3Ziia0P_jI352j1aQU9EkzQK4eZDQKIHWcu6H22juzSQ361hdOxbkLHiGRn3xJPxj93f9LwHV1_fDEm0Qbsufjw2lOwVMePT8H3eVioS2PpL853-7NWCj8s&sig=AHIEtbQknzk1WLbmcg4gZ8EDv6sVxSVTIQ |title=Place, Space, and Police Investigatios: Hunting Serial Violent Criminals |publisher=Simon Fraser University |last=Rossmo |first=D. Kim |accessdate=2011-10-28|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILP53xwC|archivedate=2013-07-24}}</ref>, і який оцінює просторові характеристики злочинів. Він аналізує географічні координати злочинів правопорушника та видає кольорову мапу з ймовірностями для різних точок з найбільш ймовірної зони проживання злочинця.
 
Інші засоби, що застосовуються в географічному профілюванні, включають спеціалізовані програмні пакети, як-то, [http://www.ecricanada.com/rigel/ Rigel], [http://www.icpsr.umich.edu/icpsrweb/CRIMESTAT/ CrimeStat] чи [http://www.ecricanada.com/products/gemini/ Gemini]. Аналогічно, вхідними даними для них є адреси чи координати місця злочину, що часто вводяться через геоінформаційну систему. На виході отримується поверхня ризику (тривимірна ймовірнісна поверхня) чи кольоровий геопрофіль, що відображає найбільш вірогідні зони проживання злочинця чи базу пошуку. Ці програми допомагають аналітикам-криміналістам та слідчим зосередити свої ресурси більш ефективно, виділяють ключові географічні зони.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Географічне_профілювання