Таврські гори: відмінності між версіями

Таврські гори тягнуться уздовж турецького узбережжя Середземного моря від [[Егейське море|Егейського моря]] до верхів'їв річки [[Євфрат]]. Вони утворюють безперервнийбезперервну ряднизку лісистих гірських ланцюгівпасм, що перетинаються численними річковими долинами. На південній стороні спускаються ці гори короткими обривами і раптом круто і майже прямовисно до моря, тільки зрідка, як, наприклад, в місцевостях Тарса і Адалят, залишаючи місце для вузьких прибережних долин, а з північної поступово майже зливаються зі внутрішньої плоскою височиною. У східній частині Кілікії вершини їх досягають висоти від 3000 до 3500 м, а далі на захід — від 2000 до 3000 м.

Найвища вершина — [[Метдесіс]] досягає висоти 3477 м, в [[Булгар-Дазі]] снігова кордонмежа лежить на півночі на висоті 2925 м, а на півдні — 3250 м. Гори ці непрохідні, і в минулі часи тут гніздилися розбійницькі гірські племена. Головним проходом через гори служить [[Гюлек-Богас]], у стародавніх носив назву Киликийского[[Кілікійський прохід|Кілікійського проходу]], по якому пролягає велика військова і караванна дорога з Азії до Сирії. На захід від цього проходу йдуть гори [[Булгар-Даг]], а на схід — гори [[Ала-Даг]]. Тут гірський хребет перетинається двома річками, що впадають у Середземне море. З півночі підходить і приносить свої води Сейхан з гирлом нижче Адани, і далі, з північного сходу йде [[Джейхан]]. Менш значні інші ріки: [[Тарсус-чай]] (Куднус у вірмен і греків) у Тарса, гекса[[Гексу]] y Селефке, [[Капрі-су]] (Eurimedon у вірмен і греків), [[Ак-су]] (Cestrus у вірмен і греків), [[Коджа-чай]] (Xanthus у вірмен і греків) та інтощо. Набагато біднішимибідніше річками північна сторона. Тільки біля самої підошви гір з північного боку лежить досить велика кількість озер, по більшій частині солоних.

Що стосується геологічної будови, то у своїй основній частині Тавр складається зі старих палеозойських відкладень з розташованими між ними третинними, а в західній частині — тільки з останніх. На сході від головного проходу відділяється величезнавеличезне бічнийбічне ланцюгпасмо, стара назва якої назвою АнтитавраАнтитавр. Замикаючи спочатку долину верхньої течії Сейгана, вонавін тягнеться на північ, наближаючись до [[Кизил-Ірмак]], потім, повернувши на північний схід, підходить до Євфрату і утворює вододіл між обома цими річками. Різні гірські ланцюгипасма і групи півострова не слід розглядати як продовження або розгалуження Тавра або Антитавра. У стародавніх назву «Тавра» носили вірменські гірські ланцюги, які по той бік Євфрату утворюють вододіл між його витоками і Тигром.