Таманська затока: відмінності між версіями

За солоністю вода в затоці менш солона, аніж у [[чорне море|Чорному морі]], та більш солона, ніж в [[азовське море|Азовському]]. Окрім того вона збільшує свою солоність зі сходу на захід. Цьому доказом є поширення очерету[[очерет]]у, який зростає в основному на східному узбережжі. Затока багата на водорості, яких після штормів на береги хвилями викидає велику кількість. При гнитті вони виділяють [[сірководень]], який при диханні є корисним для здоров'я. Це є одним із пунктів відвідування берегів затоки туристами. Окрім того затока є популярним місцем для рибалок, береги мають просторі піщані пляжі для відпочинку.

В зимовий період, починаючи з середини грудня і до початку березня, затока вкривається льодом<ref>http://inpath.ru/nature/bay/56</ref>. Береги Таманської затоки складено нестійкими гірськими породами і схильні до сильної руйнації морем. Особливо це помітно в межах археологічного комплексу Гермонасси, де під час розкопок відбувається розмивання берега хвилями. На північному заході, біля узбережжя коси [[чушка (коса)|Чушка]], розташовані низькі, зарослі очеретом, острівці. Найбільшими з них є [[Дзендзик]] та [[Крупініна]]. Береги затоки, особливо на півночі, полюблять пташині базари, тут гніздяться та виводять своє потомство багато видів водоплавних птахів<ref>http://radionavigator.ucoz.ru/publ/1-1-0-2</ref>.