Вікіпедія

Ненецький автономний округ: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
Рядок 14:
|WaterPrcnt=10,1
|PopRnk=84-й
|PopQty=42642 (01.01.2011) <ref>[http://www.gks.ru/bgd/free/b04_03/Isswww.exe/Stg/d01/65oz-shisl28.htm Росстат -&nbsp;— оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011]</ref>
|PopCtDate=2011
|PopDens=0,24 осіб
Рядок 22:
|MSKS=0
}}
'''Не́нецький автоно́мний о́круг''' ({{lang-ru|Ненецкий автономный округ}}; [[ненецька мова|нен.]] ''{{unicode|Ненёцие автономной ӈокрук}}'') &nbsp;— суб'єкт [[Росія|Російської Федерації]] (у складі [[Архангельська область|Архангельської області]]), входить до складу [[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західного федерального округу]].
 
Адміністративний центр &nbsp;— місто [[Нар'ян-Мар]].
 
Межує на півдні з [[Республіка Комі|Республікою Комі]], на південному заході &nbsp;— з [[Архангельська область|Архангельською областю]], на північному сході &nbsp;— з [[Ямало-Ненецький автономний округ|Ямало-Ненецьким автономним округом]].
 
Утворений 15 липня [[1929]].
Рядок 41:
 
=== Клімат ===
[[Клімат]] суворий: середня температура січня від −12&nbsp;°C на південному заході до −22&nbsp;°C на північному сході, середня температура липня від +6&nbsp;°C на півночі до +13&nbsp;°C на півдні; кількість опадів&nbsp;— близько 350 &nbsp;мм в рік; [[багаторічна мерзлота]].
 
Ненецький округ схильний до систематичного вторгнення атлантичних і арктичних повітряних мас. Часта зміна повітряних мас&nbsp;— причина постійної мінливості погоди. Взимку і восени переважають вітри з південною складовою, а влітку&nbsp;— північні і північно-східні, обумовлені вторгненням холодного арктичного повітря на нагрітий материк, де атмосферний тиск в цей час знижений.
 
Температура повітря в літній період визначається величиною сонячної радіації і тому закономірно підвищується з півночі на південь. Середня температура липня в Нар'ян-Марі складає +12° С. У холодну половину року основним чинником температурного режиму є перенесення тепла з [[Атлантика|Атлантики]], тому виразно виражено пониження температури із заходу на схід. Середня температура січня в Нар'ян-Марі −16° С, [[зима]] триває в середньому 220—240220–240 днів. Вся територія округу розташована в зоні надмірного зволоження. Річна кількість опадів коливається від 400 мм (на узбережжі морів і на арктичних островах) до 700 &nbsp;мм. Мінімум опадів спостерігається в лютому, максимум&nbsp;— в серпні&nbsp;— вересні. Не меншого 30 % опадів випадає у вигляді [[сніг]]у, присутня [[багаторічна мерзлота]].
 
=== Гідрографія ===
Територія округу омивається на заході водами [[Біле море|Білого]], на півночі [[Баренцеве море|Баренцева]] і [[Печорське море|Печорського]], на північному сході [[Карське море|Карського]] морів, створюючими численні затоки&nbsp;— губи: [[Мезенська губа|Мезенську]], [[Чеська губа|Чеську]], [[Колоколковська губа|Колоколковську]], [[Печорська губа|Печорську]], [[Хайпудирська губа|Хайпудирську]] і ін.
 
Характерні густа річкова мережа (в середньому 0,53 &nbsp;км на 1 км² площі), велика кількість озер. Річки відносяться до басейнів морів [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]], мають в основному рівнинний характер, а на кряжах&nbsp;— порожистий. Живлення переважно талими сніговими водами (до 75 % стоку). Дощові води мають підлегле значення (15—20 % стоку), частка підземних вод становить 5—10 % або практично відсутня. Розподіл стоку носить різко виражену сезонність з літньою і зимовою меженью, великими весняними і незначними осінніми паводками. Тривалість [[льодостав]]у 7—8 місяців. Товщина [[льод]]у до кінця зими досягає 0,7—1,2 &nbsp;м, а невеликі тундрові річки промерзають до дна.
 
Серед річок особливе місце займає річка [[Печора]], в межах округу знаходиться її пониззя (220 км) з обширною дельтою. Глибини дозволяють морським судам підніматися до [[Нар'ян-Мар]]а. По водності [[Печора]] поступається в європейській частині Росії тільки Волзі. Значними річками є також [[Віжас]], [[Ома]], [[Снопа]], [[Пеша (річка)|Пеша]], [[Волонга]], [[Індіга]], [[Чорна]], [[Море-Ю]], [[Коротаїха]], [[Кара]], а також притоки Печори&nbsp;— [[Сула]], [[Шапкина]], [[Лая]], [[Колва (притока Уси)|Колва]], [[Адзьва]].
 
Серед озер виділяються [[Голодна Губа]] (186 км²), системи озер: [[Вашуткинські озера|Вашуткинські]], [[Урдюзькі озера|Урдюзькі]], [[Індігські озера|Індігські]] і ін. Більшість озер дрібні з площею водного дзеркала до 3 км² і середніми глибинами 0,5—3 &nbsp;м, рідше 4—5 &nbsp;м. Улоговини озер в основному залишково-льодовикового і термокарстового походження, в долинах річок&nbsp;— реліктові озера-стариці. [[Болота]] займають 5—6 %, на узбережжі до 10—20 % території. Глибина їх від 0,5 до 2 &nbsp;м. Основні типи боліт: горбисті (плоско- і крупнобугристі) і верхові сфагнові грядово-мочажінні атмосферного живлення, заплавні низинні ґрунтового живлення і перехідні сфагнові. Потужність [[торф]]'яних покладів горбистих боліт досягає 3—5 &nbsp;м. [[Підземні води]], за винятком району м. [[Нар'ян-Мар]]а, вивчені недостатньо.
 
=== Земельні ресурси ===
Земельний фонд округу на 1 січня [[1999]]&nbsp;р. склав 17 681 048 [[га]]. Він розподілений по наступних категоріях: землі сільськогосподарського призначення &nbsp;— 16 799,3 тис. га (95,01 %); землі населених пунктів&nbsp;— 12,4 тис. га (0,07 %); землі підприємств промисловості, транспорту і іншого несільськогосподарського призначення&nbsp;— 39,8 тис. га (0,23 %); землі природоохоронного призначення&nbsp;— 2,0 тис. га (0,01 %); землі запасу&nbsp;— 827,5 тис. га (4,68 %). Площа сільськогосподарських угідь (сінокоси, пасовища, рілля) становить 25,9 тис. га, або менше 0,15 % у структурі земельного фонду округу. Лісами зайнято 847,8 тис. га (4,8 %), болотами&nbsp;— 1089,3 тис.(6,2 %), під водою&nbsp;— 1000,4 тис. га (5,66 %). На оленячі пасовища припадає 13 202,2 тис. га (74,67 %).
 
=== Ґрунти ===
Рядок 65:
 
=== Рослинність ===
Територія розташована в зонах тундри (76,6 %), лісотундри (15,4 %), південно-західна частина&nbsp;— в підзоні північної тайги (8 %). У зоні тундри виділяються підзони арктичної (4,9 %), гірської (3,5 %), північної (10,3 %), південної (57,9 %) тундри.
 
У підзоні арктичної тундри (узбережжя [[Карське море|Карського моря]] і острів [[Вайгач]]) рослинність не утворює суцільного покриву. Промерзлий ґрунт звільняється (на сухих ґрунтах) від снігу сильними вітрами, розтріскується, і поверхня тундри розбивається на окремі багатокутники (полігони). [[Рослинність]] складається значною мірою з [[мох]]ів і [[лишайник]]ів, трав: дрібних осок, злаків, пухівки, а також стланцевих форм [[чагарник]]ів.
Рядок 88:
 
=== Тваринний світ ===
Представлений мешканцями тундри, тайги, арктичних пустель.
Численні водні безхребетні: [[інфузорії]], [[фітомонади]], [[олігохети]], [[нематоди]], [[коловертки]], нижчі [[ракоподібні]], [[молюски]] і ін. Різноманітний видовий склад комах, величезна кількість кровоссальних: комарів, мошок, оводів.
 
'''Риби.''' З круглоротих зустрічається [[мінога]]. У річках і озерах водиться більше 30 видів риб. З прохідних&nbsp;— [[сьомга]], [[омуль]] та інші; з напівпрохідних&nbsp;— [[нельма]], [[сиг]], [[ряпушка]]; з туводних (місцевих)&nbsp;— [[щука звичайна|щука]], [[в'язь]], [[сорога]], [[окунь звичайний|окунь]], [[минь]], [[пелядь]], [[харіус]] та інші. У прибережних морях&nbsp;— [[оселедець]], [[навага]], [[камбала]], [[сайка]], [[корюшка]] та інші (близько 50 видів морських риб).
 
Із земноводних зустрічаються [[жаба]] трав'яна, [[сибірський углозуб]], звичайна жаба, з рептилій&nbsp;— [[ящірка]] живородяща.
 
'''Птахи.''' Різноманітний видовий склад птахів&nbsp;— близько 160 видів, з яких 110 видів гніздяться в окрузі. Зимує близько 20 видів. По багатству видів і чисельності найбільш представлені горобині та сивкоподібні ([[кулик]]и)&nbsp;— більш ніж по 40 видів і водоплаваючі&nbsp;— близько 30 видів. Промислове значення мають [[гусак]]и, витчі, а також біла [[куріпка]]&nbsp;— один з фонових видів тундри і лісотундри.
Рядок 99:
'''Ссавці.''' Зустрічається 31 вид наземних ссавців. Найчисленніші гризуни&nbsp;— [[лемінги]] (сибірський і копитний), [[щур водяний]], [[полівки]] ([[полівка сибірська]], Міддендорфа, вузкочерепна), в тайзі зустрічається [[вивірка лісова]]. З інших груп ссавців звичайні [[мідиця арктична]] і [[заєць білий]]; серед хижаків&nbsp;— [[песець]], [[вовк]], [[лисиця руда]], [[росомаха]], [[ведмідь бурий]] і [[ведмідь білий]], [[куниця лісова]], [[видра річкова]], [[горностай]], [[ласка]]; з парнокопитних&nbsp;— [[північний олень]] (дика форма) і [[лось]].
 
У прибережних морях зустрічаються морські ссавці: [[білуха]], північноатлантична [[фоцена]], [[нарвал]], [[нерпа кільчаста]], [[морський заєць]], [[сірий тюлень]], атлантичний [[морж]]. Серед наземних ссавців основними об'єктами промислу є [[песець]], [[лисиця]], [[ведмідь бурий]], [[куниця лісова]], [[видра річкова]] і [[лось]]. З морських ссавців продовжується промисел тільки кільчастої нерпи і морського зайця. Ряд видів акліматизовані в окрузі. З гризунів це &nbsp;— [[ондатра]], яка широко розповсюдилася по території і була об'єктом промислу; з риб&nbsp;— [[стерлядь]], але її популяція залишилася дуже нечисленною. Заходять на нерест одиничні екземпляри горбуші, акліматизованої в басейні Баренцева моря.
 
== Історія ==
Перші поселення людей на території округу відносяться до 8 тисячоліття до н. &nbsp;е. ([[палеоліт]]). Багаточисельні стоянки епохи бронзи (2—1 тисячоліття до н. &nbsp;е.). У 5—13 століттях н. &nbsp;е. тут мешкали племена невстановленої етнічної приналежності, яких [[росіяни]] знали під ім'ям «печера», а [[ненці]] називали «сиртя». До цієї культури відноситься [[Ортінськоє городище]], святилища на річці Гнілкі і на острові [[Вайгач]].
 
[[Ненці]] мігрували на територію округу з низин ріки [[Об]] на початку 2 тисячоліття н. &nbsp;е. Приблизно в цей же час зачинається колонізація крайнього північного сходу Європи новгородцями. Російські літописи відзначають залежність в 9 столітті Печори і Югри від київських князів і систематичний збір данини. Остаточне встановлення влади [[Новгород]]а над Печорою сталося в 13—[[15 століття]]х. Після приєднання [[Новгород]]а до [[Москва|Москви]] ([[1478]] &nbsp;р.) до [[Московська держава|Московської держави]] перейшла і територія нинішнього Ненецького автономного округу. У [[1500]] році військовою експедицією князя Семена Курбського на [[Печора|Печорі]] була закладена порубіжна фортеця [[Пустозерськ]]. Це нині неіснуюче місто протягом століть було адміністративним і торгівельним центром всіх земель від [[Мезен]]і до [[Урал]]у.
 
Нижню Печору і узбережжя [[Баренцеве море|Баренцева моря]] освоювали, окрім росіян (поморів) і [[ненці]]в, також [[комі-зиряни]], [[комі-пермяки]] і [[комі-іжемці]]. У 18 столітті почалося заселення поморами Канінського півострова.
Рядок 114:
== Населення ==
* '''Населення:''' 41 546 ([[2002]])
** ''Міське:'' 26 424 (63,6 %)
** ''Сільське:'' 15 304 (36,8 %)
** ''Питома вага міського населення:'' 63,9 %
** ''Щільність населення'' &nbsp;— 0,2 осіб/км²
** ''Чоловіки:'' 20 547 (49,5 %)
** ''Жінки:'' 20 999 (50,5 %)
* '''Жінок на 1000 чоловіків:''' 1022
* '''Середній вік:''' 31,5 років
Рядок 145:
|-
| [[Ненці]]
| 5602 (11,8 %)
| 4957 (10,9 %)
| 5851 (15,0 %)
| 6031 (12,8 %)
| 6423 (11,9 %)
| 7754 (18,7 %)
|-
| [[Комі (народ)|Комі]]
| 6003 (12,6 %)
| 5012 (11,0 %)
| 5359 (13,7 %)
| 5160 (10,9 %)
| 5124 (9,5 %)
| 4510 (10,9 %)
|-
| [[Росіяни]]
| 32 146 (67,5 %)
| 31 312 (68,8 %)
| 25 225 (64,5 %)
| 31 067 (65,8 %)
| 35 489 (65,8 %)
| 25 942 (62,4 %)
|-
| [[Українці]]
| 1402 (2,9 %)
| 2068 (4,5 %)
| 1224 (3,1 %)
| 2596 (5,5 %)
| 3728 (6,9 %)
| 1312 (3,2 %)
|-
| [[Білоруси]]
| 334 (0,7 %)
| 506 (1,1 %)
| 290 (0,7 %)
| 650 (1,4 %)
| 1051 (1,9 %)
| 426 (1,0 %)
|-
| Інші
| 2130 (4,5 %)
| 1679 (3,7 %)
| 1170 (3,0 %)
| 1714 (3,6 %)
| 2097 (3,9 %)
| 1602 (3,9 %)
|}
 
Рядок 213:
* [http://www.adm-nao.ru Офіційний сайт адміністрації Ненецького автономного округу] {{ref-ru}}
* [http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=83 Ненецький автономний округ в довіднику-каталозі «Уся Росія»] {{ref-ru}}
* [http://www.naryan-mar.ru/ "«На краю землі" »&nbsp;— сайт, присвячений спілкуванню жителів НАО і його гостей] {{ref-ru}}
* [http://nao.net.ru/ НАО.net.ru &nbsp;— Неофіційний довідково-інформаційний сайт Ненецького автономного округу] {{ref-ru}}
* [http://nao2000.narod.ru/ Ненецький автономний округ] {{ref-ru}}
* [http://nao-spb.narod.ru/photo.htm Фотогалерея НАО] {{ref-ru}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ненецький_автономний_округ