Клод Фаррер: відмінності між версіями

Фаррер підтримував кемалістський рух під час [[Турецька війна за незалежність|Турецької війни за незалежність]], але на початку 1920-х років розчаровується в ньому через [[авторитаризм|авторитарну]] політику й [[шовінізм|шовіністичну]] політику [[Мустафа Кемаль Ататюрк|Мустафи Кемаля Ататюрка]]. Це відображено у творі Фаррера ''Turquie ressuscitée'' «Воскресла Туреччина» ([[1930]]).

 

 

У [[1933]] році він записався добровольцем у Французький комітет захисту переслідуваної єврейської інтелігенції й закликав французький уряд добре приймати євреїв&nbsp;— біженців із [[Німеччина|Німеччини]] в ім'я великодушности і з міркувань, добре знаних у Франції: було б «хорошою справою» дати притулок євреям, адже Німеччина дала притулок французьким [[гугеноти|гугенотам]] після скасування [[Нантський едикт|Нантського едикту]]<ref>Ralph Schor, ''L'Antisémitisme en France pendant l'entre-deux-guerres'', Bruxelles, Complexe, 2005, pp. 247, 295 et 299–300&nbsp;— Ральф Шор. «Антисемітизм у Франції у часи між двома світовими війнами»</ref>.