Вікіпедія

Францішек Салезій Потоцький: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sofo (обговорення | внесок)
4782 редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 34:
 
[[Файл:Canaletto (I) 046.jpg|Франц Потоцький з сином Станіславом|thumb|200 px]]
'''Франц Салезій Потоцький''' (*[[1700]] - †[[22 жовтня]] [[1772]]) — [[Воєвода київський|київський]] (19.7.!7561756) і, [[Воєвода волинський|волинський]] воєвода (22.05.1755), [[крайчий великий коронний]] (1736), ''претендент на польську корону''. За своє багатство та владу названий «малим королем Русі». Резиденція була в [[Червоноград|Кристинополі]], мав маєтності в [[Умань|Умані]], [[Тульчин]]і, був власником [[Гусятин]]а.
 
Єдиним сином (успадкував всі маєтки батька) був [[Станіслав Щенсний Потоцький|Станіслав «Щенсний»]]. Носив козацький стрій. Був похований разом з дружиною Анною в костелі Бернардинів в Кристинополі.
 
Мати походила з роду Цетнерів, була донькою(донька львівського старости Яна Цетнера).
 
== Життєпис ==
Головна резиденція знаходилась в Кристинополі Белзького воєводства. В Кристинополі Франциск С. Потоцький фундував костел Бернардинів з кляштором і, церкву оо. [[василіяни|Василіанів]] з монастирем, великий палац, перебудований з замку з двома дитинцями. Ф.С. Потоцький, одруживши найстаршу доньку з Любомирським, інші дві з Мнішовим та графом Брюлем, четверту доньку з подільським воєводичем РевуськимЖевуським, цим самим отримав підтримку цих найвпливовіших родин.▼
 
Ф.С.Потоцький утримував в Кристинополі особисте військо з козаків. Відвідувачі замку мали право в'їзджати на перший дитинець, а звідти від другої брами мусили з поваги до Ф.С.Потоцького йти пішки. ▼
▲Головна резиденція знаходилась в Кристинополі Белзького воєводства. В Кристинополі Франциск С. Потоцький фундував костел Бернардинів з кляштором і церкву оо. [[василіяни|Василіанів]] з монастирем, великий палац, перебудований з замку з двома дитинцями. Ф.С. Потоцький, одруживши найстаршу доньку з Любомирським, інші дві з Мнішовим та графом Брюлем, четверту доньку з подільським воєводичем Ревуським, цим самим отримав підтримку цих найвпливовіших родин.
 
▲Ф.С.Потоцький утримував в Кристинополі особисте військо з козаків. Відвідувачі замку мали право в'їзджати на перший дитинець, а звідти від другої брами мусили з поваги до Ф.С.Потоцького йти пішки.
 
В Кристинопові придворний театр ставив балети та опери.
 
В Умані Потоцький утримував козацьку роту, в кількості від декілька сотень до декількox тисяч. Керував ними С. Ортинський, а пізніше Рафаїл Деспот Младанович. За сприянням Потоцького [[:Умань]] в [[:1761]] отримала магдебурзьке право та дозвіл на проведення ярмарок.
 
 
== Кар'єра ==
20.11.1720 р. перейняв від батька Белзьке староство., Післяпісля батька став власником (дідичем) Кристинополя. ▼
 
[[:1724]] р. був обраний від Белзького воєводства послом на Сейм. В [[:1729]] р. був обраний послом на сейм в Гродно від Брацлавського воєводства, а в [[:1730]] р. від Чернігівського воєводства.▼
▲20.11.1720 перейняв від батька Белзьке староство. Після батька став дідичем Кристинополя.
 
1728-31 рр. був в часлі претиндентів на руку останьої з роду Сенявських - [[Марія Софія Сенявська|Софії з Сенявських Денгофової]], з якою пізніше одружився [[Август Олександр Чарторийський|АвгустАвґуст Чарторийський]]. Ймовірно, з того часу виникла неприязнь між Потоцькими та прихильниками короля Чарторийськими і Понятовськими. ▼
▲[[:1724]] був обраний від Белзького воєводства послом на Сейм. В [[:1729]] був обраний послом на сейм в Гродно від Брацлавського воєводства, а в [[:1730]] від Чернігівського воєводства.
 
В [[1732]] р. перейняв від стрийка - белзького воєводи Станіслава Потоцького - маєтки на Україні: [[:Умань]], [[:Браїлів]], Торговицю, Могилів, [[:Тульчин]], а також; [[Грубешів|Грубешівське]] старосто (державу)староство. ▼
▲1728-31 був в часлі претиндентів на руку останьої з роду Сенявських - [[Марія Софія Сенявська|Софії з Сенявських Денгофової]], з якою пізніше одружився [[Август Олександр Чарторийський|Август Чарторийський]]. Ймовірно з того часу виникла неприязнь між Потоцькими та прихильниками короля Чарторийськими і Понятовськими.
 
Після смертісмерти к-лякороля [[Август II Фрідріх|АвгустаАвґуста ІІ]] (1733 р.) був послом на сейм від белзького в-вавоєводства. Стояв разом з усіма Потоцькими на стороні к-лякороля [[:Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]] (1733-34), для його захисту пристав до [[:Дзіковська конфедерація|Діковської конфедерації]] ▼
▲В [[1732]] перейняв від стрийка - белзького воєводи Станіслава Потоцького - маєтки на Україні: [[:Умань]], [[:Браїлів]], Торговицю, Могилів, [[:Тульчин]], а також [[Грубешів|Грубешівське]] старосто (державу).
 
▲Після смерті к-ля [[Август II Фрідріх|Августа ІІ]] (1733) був послом на сейм від белзького в-ва. Стояв разом з усіма Потоцькими на стороні к-ля [[:Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]] (1733-34), для його захисту пристав до [[:Дзіковська конфедерація|Діковської конфедерації]]
 
3.8.[[1750]] р. отримав [[Орден Білого Орла]].
 
Ф.С.Потоцький при допомозі російського уряду надіявся на детронацію [[Август III Фрідріх|Авґуста ІІІ]] і, отримання польської корони. В Пйотркуві на з'їзді уже все було приготовано до підписання конфедерації, але несподівано король помер в [[1763]] р. Ф.С. Потоцький послав посла до Петербургу і; звідти, через посла Кайзерлінґа у Варшаві, петербурзький уряд запевнив його про повну підтримку. Петербурзький уряд тим часом поміняв посла на [[Репнін Микола Васильович|Миколу Рєпніна]], який запевнив Ф.С.Потоцького в повній підтримці зі сторони Петербургу.
 
В день вибору короля стараннями [[Чорторийські|Чорторийських]] була висунута кандидатура [[Станіслав Понятовський|Станіслава Понятовського]], російська сторона, зрадивши Ф.С. Потоцького, який не доклав додаткових зусиль, надіючись на петербурзький уряд, підтримала кандидатуру С.Понятовського. Ф.С. Потоцький не мав часу, не був готовий стати супроти цього: виїхав з Варшави, в [[Підгайці|Підгайцях]] скликав своїх прихильників, підписав конфедерацію проти Росії. Росія була готова до такого розвитку подій, вислала до Львова військо на чолі з Крєчєтніковим. На третій день московити стояли під Підгайцями, несподівано напали на надворну міліцію Потоцьких. Потоцькі втратили свої війська, четверо з них поїхали до Стамбулу, за посередництвом французького посла де Вергенеса втягнули Туреччину в війну проти Росії.
 
Ф.С.Потоцький змушений був підписати лист покори королеви [[Станіслав Август Понятовський|Станіславу Авґусту Понятовському]], за його правління втратив своє значення та владу. [[1772]] р., після [[Поділи Польщі|першого поділу Польщі]] майно Ф.С.Потоцького відійшло під владу Габсбурґів. Новий уряд наказав Ф.С.Потоцькому розпустити козаків, заборонив йому утримувати власне військо та забрав у нього всі засоби до оборони.
Рядок 131 ⟶ 128:
== Джерела ==
* ''[[Каспер Несецький|К.Niesiecki.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska przy złotej wolności...].- Lwów, 1740. t.3.- 938 s. {{lang-pl|}} s.682-709
* Polski Słownik Biograficzny, S. 814-123 {{lang-pl|}}▼
 
▲* Polski Słownik Biograficzny, S. 814-123
 
== Посилання ==
Рядок 171 ⟶ 167:
[[Категорія:Персоналії:Червоноград]]
[[Категорія:Персоналії:Підгайці]]
[[Категорія:Персоналії:Гусятин]]
[[Категорія:Кавалери ордена Білого Орла]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Францішек_Салезій_Потоцький