Шкіль Андрій Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 58:
Під час затримання в одному з міліцейських райвідділів Шкіля піддають тортурам — за ґрати він потрапляє вже з надзвичайно тяжкими травмами голови і хребта. Протестуючи проти закритості судового процесу, Шкіль разом з іншими обвинуваченими розпочинає голодування. Без їжі йому вдається протриматись 39 діб, однак цей протест мало не стає для нього останнім — у стані коми Шкіль потрапляє до тюремного шпиталю.
[[31 березня]] [[2002]] року за політв'язня Андрія Шкіля віддають голоси 34150 виборців 121-го Городоцького округу. Перемога Шкіля на тодішніх [[Вибори до Верховної Ради України 2002|парламентських виборах]] супроводжується ще й його значним відривом від суперників — представників партії «[[За Єдину Україну!]]» та «[[Наша Україна|Нашої України]]». Тим часом владу в УНА-УНСО перебирають спеціально заангажовані для цієї місії особи, що призводить до її розламу на багато дрібних відгалужень, а відтак — до повного руйнування. Шкіль-парламентарій входить у [[2002]]-му до опозиційної фракції «[[Блок Юлії Тимошенко]]»
На {{ВРУ-2006+}} Андрій Шкіль займає тринадцяту позицію у виборчому списку «Блоку Юлії Тимошенко», вдруге стає народним депутатом України. Заступник голови Комітету у закордонних справах. [[12 червня]] [[2007]] року достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення [[Вибори до Верховної Ради України 2007|позачергових виборів до Верховної ради]].
| |||