Daimler Dingo: відмінності між версіями

[[Міністерство оборони|Військове міністерство]] на початку 1938 вирішило поставити на озброєння легкі розвідувальні чотирьохколісні панцирники без башт. до конкурсу зголосились три компанії - Morris Commercial Cars Ltd., Alvis Ltd. i BSA Cycles Ltd. Випробування наданих прототипів перших двох компаній провели у серпні 1938 року. При рівних масах, розмірах кращим визнали панцирник Alvis Scout Car, а панцирник Morris мав проблеми з охолодженням двигуна. При випробуваннях березня 1939 найгіршим визнали панцирник Morris Scout Car, роботи над яким припинили. Alvis Scout Car мав вищу швидкість, але у BSA Scout Car був нижче розміщений центр ваги, що стало важливим при новій вимозі встановити панцирний дах. Для війська у травні 1939 замовили 172 панцирники компанії BSA Cycles Ltd, яка незабаром увійшла до британського концерну Daimler. Панцирник отримав позначення Car, Scout, Daimler Mk. I, але у військах його звали [[Динго|Dingo]]. У другій половині 1939 року перші панцирники потрапили до Британських Експедиційних Сил у [[Третя французька республіка|Франції]]. В час війни їх використовували також офіцери зв'язку, командири підрозділів. ЗЧерез неможливість компанією Daimler задовольнити потребу військ у розвідувальних панцирниках з 1942 їханалогічну машину виробляла також компанія [[Панцирник Humber|Humber]]. Схожі конструкції мали канадські панцирники Ford Canada Lynx та італійські [[Панцирник Lince|Lancia Lince]]. До 1945 виробили 6626 панцирників Daimler Dingo всіх модифікацій, що зробило його найбільш чисельним панцирником британської армії. Після війни їх продали у треті країни, де їх використовували до 1970-х років.