Шереметєв Борис Петрович: відмінності між версіями

| національність =

| відомий_(відома) =

| рід_діяльності =

| військове звання =

| термін =

| попередник =

| наступник =

| головував_(-ла) =

| віросповідування =

| дружина =

| діти =

| родичі =

| нагороди =

| сторінка_в_інтернеті =

| примітки =

| employer =

| герб =

'''Шереме́тєв Бори́с Петро́вич''' (25.4.(5.5)[[1652]] - — 17(28)2.[[1719]])  — московський [[полководець]] і дипломат, [[генерал-фельдмаршал]] (з 1701). У 1706 першим у Московській державі отримав [[Граф (титул)|графграфський]]ський титул. Брав участь в укладенні російсько-польського [[Вічний мир 1686|«Вічного миру»]] (1686), командував російсько-українським військом у поході за звільнення Приазов'я з-під турецько-татарської окупації (1695 — 96), головнокомандувач російських військ у [[Полтавська битва|Полтавській битві]] (1709).

Народився у Москві. З 1671 служив при царському дворі. У 1684-86 Шереметєв брав участь у переговорах і укладенні "«Вічного миру"» 1686 з Польщею. Під час Азовських походів 1695-96 командував московською армією, яка діяла спільно з українськими полками на чолі з гетьманом [[Іван Мазепа|І.Мазепою]] у пониззі Дніпра. У 1687-99 очолював московські дипломатичні місії до [[Річ Посполита|Річі Посполитої]], Австрії та на о. [[Мальта|Мальту]].

Брав участь у [[Північна війна|Північній війні]] 1700-21. Протягом 1701-05 командував військами у Ліфляндії, де здобув ряд перемог над шведською армією. У [[Полтавська битва|Полтавській битві]] 1709 здійснював командування всією піхотою московської армії. У 1710 війська Шереметєва захопили Ригу.